Україна серед інших країн Європи займає одне з перших місць за кількістю дітей-сиріт. Минулого року ними стало близько 15 тис. дітей. І якщо є проблеми з усиновленням здорових дітей, то питання з усиновленням дітей з вадами здоров’я взагалі ніяк не вирішуються.
Автор: Вголос
Україна серед інших країн Європи займає одне з перших місць за кількістю дітей-сиріт. Минулого року ними стало близько 15 тис. дітей. І якщо є проблеми з усиновленням здорових дітей, то питання з усиновленням дітей з вадами здоров’я взагалі ніяк не вирішуються.
Загальна кількість дітей-сиріт в Україні становить приблизно 120 тис. Згідно з офіційною статистикою, за 2012 рік громадяни України всиновили лиш одну дитину з синдромом Дауна і одну дитину з гепатитом С. Також в цьому році було усиновлено 204 дітей-інвалідів і дітей хворих на СНІД: громадяни України прийняли в свої сім’ї 18 хворих дітей. Показники іноземців набагато вищі, за цей рік іноземці усиновили 184 дитини.Пояснення такій невтішній статистиці, досить просте – і без того нелегке, в економічному плані, життя українців. Відповідно і наші громадяни, в більшості випадків не мають змоги утримувати «особливих» дітей. А з боку держави надходять мінімальні соціальні дотації сім’ям з такими дітьми. Однак такий стан речей, на жаль, не змушує депутатів приймати закони, які б вирішували ситуацію. Депутати цю ситуацію навіть ускладнюють.
Так, станом на 21 червня 2013 року народний депутат України Марков Ігор Олегович вніс на розгляд ВРУ законопроект «Про внесення змін в деякі законодавчі акти України відносно недопущення усиновлення іноземцями дітей, які є громадянами України» (Далі –Законопроект).
Ініціатор законопроекту в пояснювальній записці до документу, посилався на поодинокі випадки знущання над дітьми закордоном. Однак для порівняння не навів статистичних даних в Україні. Як приклад недобросовісного ставлення до усиновлених дітей тими ж громадянами США, автор наводить випадок вбивства 13-річного хлопчика його прийомними батьками. І хоча, за словами депутата, цей випадок мав би стати каталізатором для української влади, але досі ніхто не наважувався реєструвати подібний закон.
Але, по-перше, ситуація з вбивством дитини – випадок, який далеко не свідчить про систематичність. Аналогічно можна розглядати ситуацію, яка є в Україні: торік влітку на Луганщині молода пара вбила двох прийомних дітей. На жаль, такі приклади не поодинокі в нашій країні, однак держава дозволяє всиновлювати дітей.
Зміни в Сімейному Кодексі
З прийняттям законопроекту зміни торкнуться в першу чергу положень Сімейного Кодексу. Зокрема стаття 212 СК передбачає, що не можуть бути усиновителями іноземці, які не знаходяться в шлюбі, крім тих випадків, коли іноземець є родичем дитини. У випадку прийняття Законопроекту іноземцям взагалі буде заборонено всиновлювати дітей з України.
Також зміни торкнуться Закону України «Про захист дитинства». Відповідно до положень законопроекту, пропонується видалити всі пункти відносно можливості всиновлення іноземцями.
Отож, законопроект направлений на обмеження права дітей, які гарантовані Конституцією: на життя в сім’ї, на належне виховання, освіту та проживання.

6 жовтня 2026 р.
В рамках Проекту «Посилення громадянського суспільства у захисті прав дітей», який ГО "Жіночий консорціум України" реалізує у співпраці та за підтримки Save the Children Ukraine оголошує тендер з організації проведення воркшопа (проживання, харчування).

5 жовтня 2026 р.
Днями учасниці «Батьківського клубу» Київського хабу проєкту «Допомога, відновлення, відбудова для дітей та України, про яку вони мріють. Частина IV» провели особливий день в етнографічному комплексі «Українське село» на Київщині. Виїзна зустріч «Берегиня в мені: жіноча сила, ідентичність та внутрішня опора» поєднала психологічну підтримку, тепле спілкування та знайомство з українською культурною спадщиною.

4 жовтня 2026 р.
В рамках Проєкту «Посилення громадянського суспільства у захисті прав дітей», який ГО «Жіночий консорціум України» реалізує у співпраці та за підтримки Save the Children Ukraine, ЖКУ шукає експерта(ку) для розробки практичного посібника «Дитина і держава: хто ухвалює рішення та хто за що відповідає».