
В народі існує вислів — «Чужих дітей не буває». Подружжя Едуарда і Віри Ліндя дало дорогу в життя чотирьом вихованцям з інтернату. І зараз вони взяли під крило опіки ще шістьох обділених долею дітлахів. Влада міста таки спромоглася допомогти втілити ці благородні цілі й подарувала багатодітній родині дитячий будинок сімейного типу.
Автор: Хрещатик
В народі існує вислів — «Чужих дітей не буває». Подружжя Едуарда і Віри Ліндя дало дорогу в життя чотирьом вихованцям з інтернату. І зараз вони взяли під крило опіки ще шістьох обділених долею дітлахів. Влада міста таки спромоглася допомогти втілити ці благородні цілі й подарувала багатодітній родині дитячий будинок сімейного типу.
Маленькому Андрійку та його братам і сестричкам нове помешкання дуже подобається. Квартира затишна, простора — площею 187,20 кв. м. Складається з 5 кімнат. В кожній — нові сучасні меблі, дитячі іграшки, створені всі умови для розвитку і виховання малечі. Мати вихованців Віра Андріївна про таке помешкання тільки мріяла. Зазначає, що там є вся побутова техніка, а квартира знаходиться неподалік від метро і головне, що діти тепер в теплі й безпеці та, найперше, в сімейному затишку. «Ще в 2004 році ми з чоловіком вирішили взяти на виховання дітей з інтернату,— розповіла вона.— Дітлахи були такі щасливі, почувши, що в них тепер буде мама і тато, що в мене розкраялось серце. Саме тоді я зрозуміла, що чужих дітей дійсно не буває. Не можна любити їх більше чи менше. Всі вони потребують опіки, піклування, любові... Це дуже важко — бути позбавленим сімейного щастя».
На жаль, дітей-сиріт стає все більше. Тільки в столиці щороку без батьків з різних причин залишаються майже 400 дітей. Тому головне завдання держави сьогодні, на думку голови КМДА Володимира Бондаренка, це зробити все, аби осиротілих дітей в Україні не було.
Будинки сімейного типу — це своєрідна панацея, засіб вирішення проблеми дітей-сиріт, говорить Володимир Дмитрович. «Діти — це майбутнє держави, і забезпечення їх прав є одним з головних завдань держави. Можливість виховуватись в дитячому будинку сімейного типу, а не в державному закладі, дає таким дітям надію на щасливе дитинство і повноцінне майбутнє, вселяє у зболене дитяче серце і душу віру в життя, навчає їх бути самодостатніми, мудрими, впевненими у собі, виховує достойними громадянами Української держави. Пам’ятаю, в 2011 році я вперше допоміг одній родині отримати дитячий будинок сімейного типу. Це були мої перші кроки допомоги прийомним сім’ям. І зараз ми відкрили перший в цьому році дитбудинок для виховання дітей-сиріт. Якось я пропонував створити зі старих оздоровчих таборів такі сімейні помешкання. І гадаю, міська влада повинна втілювати в життя цей задум. Зараз в столиці є 12 таких сімей, котрі потребують житла і які можна було б заселити в нові помешкання на базі таборів»,— підсумовує Володимир Бондаренко.
Зазначимо, що сьогодні в місті вже функціонує 44 прийомних сім’ї, де виховується 58 дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, і 19 дитячих будинків сімейного типу, до яких влаштовано 111 дітей.
Таким чином, 88,3 % осиротілих дітей столиці забезпечені сімейними формами виховання. Саме в Києві найактивніше родини беруть на виховання дітей з інтернатів та дитбудинків. При цьому всіх опікунів ретельно перевіряють соціальні служби — і вони мають хорошу репутацію як гідні для виховання батьки

15 липня 2026 р.
ГО ЖКУ продовжує серію онлайн тренінгів у межах проєкту «Допомога, відновлення, відбудова для дітей та України, про яку вони мріють. Частина III», який впроваджується у співпраці та за підтримки ЕРІКС Development Partner та RadioAid (Швеція).

2 липня 2026 р.
Літо в самому розпалі, і якщо ти шукаєш ще одну цікаву активність, яка допоможе провести час із користю та знайти нових друзів - запрошую тебе до нашого онлайн психологічного клубу для підлітків!

29 червня 2026 р.
З 24 по 26 червня у Львові відбулася зустріч партнерських організацій міжнародної організації ERIKS Development в Україні. Захід об’єднав представників українських організацій-партнерів, регіонального офісу ERIKS та колег із головного офісу для спільного навчання, обміну досвідом і пошуку рішень на виклики, з якими сьогодні працює громадський сектор.