Жінки-правозахисники занадто часто стають мішенями, нерідко наражаючись навіть на фізичні напади, якщо вважається, що вони виступають проти соціокультурних норм і традицій, пов'язаних зі статусом жінок. Про це заявила Верховний комісар ООН з прав людини на щорічній дискусії Ради ООН з прав людини, присвяченій внеску громадянського суспільства в діяльність по захисту прав і свобод.
Автор: Радио ООН
Жінки-правозахисники занадто часто стають мішенями, нерідко наражаючись навіть на фізичні напади, якщо вважається, що вони виступають проти соціокультурних норм і традицій, пов'язаних зі статусом жінок. Про це заявила Верховний комісар ООН з прав людини на щорічній дискусії Ради ООН з прав людини, присвяченій внеску громадянського суспільства в діяльність по захисту прав і свобод.
У своєму виступі Наві Піллей виділила недоліки організацій громадянського суспільства, зазначивши, що їй хотілося б бачити серед лідерів і керівників неурядових організацій більше жінок. «Занадто часто ми бачимо професійну сегрегацію в сфері прав людини в рамках організацій громадянського суспільства; набагато більше жінок працює в традиційних сферах, таких як охорона здоров'я дітей та захист економічних, соціальних та культурних прав, на відміну від таких значущих областей, як боротьба з тортурами, забезпечення верховенства права та інші цивільні і політичні права».
В обговоренні також брали участь представники неурядової організації з Єгипту. Вони розповіли про ризик, з яким щодня стикаються жінки- правозахисники в їхній країні, і висловили думку, що в основі нинішньої ситуації в Єгипті лежить «патріархат» , і ця ситуація не тільки не сприяє участі жінок у громадському та політичному житті, але і робить їх жертвами порушень за ознакою статі.
3 липня 2026 р.
Сьогодні словосполучення «гендерна рівність» звучить у медіа, на конференціях, у державних програмах і громадських дискусіях. Ми можемо сперечатися про темпи змін, говорити про нові виклики чи недосконалість рішень, але навряд чи когось здивує сама розмова про рівні права та можливості жінок і чоловіків. Але 20 років тому все було зовсім інакше!
1 липня 2026 р.
Повномасштабне вторгенення суттєво вплинуло на життя українських громад. Поряд із безпековими викликами загострилися проблеми психологічного благополуччя та гендерно зумовленого насильства, особливо у сільських і віддалених населених пунктах, де доступ до підтримки часто обмежений.
30 червня 2026 р.
У невеликих громадах особливо цінними стають простори, де можна не лише зустрітися, а й відчути підтримку, поділитися переживаннями та знайти внутрішні сили рухатися далі. Саме таким місцем відтепер стане кімната психологічного розвантаження «Острівець спокою. Простір довіри», створена у Крутівській громаді Чернігівської області в межах проєкту «Підтримка участі громадськості у зміцненні безпеки та психологічного здоров'я жінок у громадах, що постраждали від війни».
