В українському представництві ЮНІСЕФ повідомили про порушення прав дітей у нашій країні. Зокрема, 70% дітей зазнають фізичного насильства у сім'ї у "виховних цілях". Правозахисники визнають, що в Україні складно довести факти насильства щодо дітей у судовому порядку.
Автор: Дзеркало тижня
В українському представництві ЮНІСЕФ повідомили про порушення прав дітей у нашій країні. Зокрема, 70% дітей зазнають фізичного насильства у сім'ї у "виховних цілях". Правозахисники визнають, що в Україні складно довести факти насильства щодо дітей у судовому порядку.
"В 11% домогосподарств вважають, що до дітей може застосовуватися фізичне покарання, 10% чоловіків вважають, що мають право бити своїх дружин",- заявила голова українського представництва ЮНІСЕФ Юкіє Мокуо. Слід зазначити, що всього в країні налічується 8 мільйонів дітей у віці до 18 років, пише "Коммерсант-Україна".
Звіт ЮНІСЕФ "Положення дітей у світі 2013" показує, що в нашій країні 7% дітей у віці від 5 до 11 років залучалися до праці, а 10% жінок у віці від 20 до 24 років мали перший досвід заміжжя або спільного проживання до досягнення 18-річного віку. За показниками використання дитячої праці наша країна співвідносна з Індонезією, Панамою і Свазілендом, а щодо ранніх шлюбів - із тим же Свазілендом, Йорданією, Киргизією і ПАР. Найменше дитяча праця і ранні шлюби поширені у Бразилії - 3% і 2% відповідно, а найбільше - у Сомалі - 49% і 54%. Середньоєвропейський показник використання дитячої праці становить 5%, а ранніх шлюбів - 1%.
Окрім того, 70% українських дітей у віці до 14 років стають жертвами фізичного або психологічного покарання. У цьому сенсі наша Україна близька до Белізу (71%), Джібуті (72%), Тринідаду і Тобаго (77%). Серед країн колишнього СРСР подібна поведінка дітей практикується, наприклад, у Білорусі - 84% випадків, Таджикистані - 78%, Вірменії - 70% (РФ не надала ЮНІСЕФ відповідні дані).
"Українське суспільство лояльно сприймає потиличники, удари ременем або різками щодо дитини, які нібито несуть виховну функцію. Це роблять батьки, вихователі, вчителі",- пояснив уповноважений з прав дитини при президентові Юрій Павленко.
На його думку, висока терпимість до проявів насильства щодо дітей в нашому суспільстві пояснюється традиціями, низькою культурою і поганою інформованістю про права дитини. "Навіть деякі високопоставлені громадяни, з якими я спілкувався, вважають, що не стали б такими успішними, якщо б їх не били у дитинстві. Це помилкова думка",- заявив Павленко. Він також зазначив, що необхідно краще інформувати громадян про права дітей: "У школах слід ввести окремий курс "Права дитини". Мокуо порекомендувала українцям активніше повідомляти правоохоронним органам про порушення прав дітей.
У міжнародному правозахисному центрі "Ла Страда-Україна" зазначили, що захист прав дітей слід посилювати на рівні правоохоронних органів та соціальних служб. "Зараз у нашій країні складно довести факти насильства щодо дітей, вважається, що слово дорослого вагоміше. Діти, постраждалі від насильства, рідко отримують матеріальні компенсації, а щоб домогтися виплат, суду потрібно показати як мінімум покалічену дитину. В Україні слабкі механізми захисту прав людини, тому не дивно, що порушують права дітей",- заявила директор юридичного департаменту центру Мар'яна Євсюкова.

27 липня 2026 р.
Як зрозуміти, чи справді в Україні дотримуються права дитини? Найкращу відповідь на це запитання можуть дати самі діти. Саме тому одним із найважливіших етапів роботи Літньої школи «Лабораторія впливу Child Rights Makers» стало створення моніторингового опитувальника, який уже незабаром допоможе дослідити, як діти оцінюють реалізацію своїх прав у різних громадах України.

27 липня 2026 р.
Метою конкурсу є залучення професійного виконавця, який забезпечить якісне проведення національного дослідження відповідно до міжнародних стандартів соціологічних досліджень та етичних принципів роботи з дітьми.

23 липня 2026 р.
Чому одна дитина постійно ображається, що брата чи сестру люблять більше? Чи справді все потрібно ділити порівну? І як реагувати на дитячі сварки так, щоб вони не перетворювалися на довічну образу? Саме про це говорили учасники онлайн тренінгу «Сіблінгові війни у кризові часи: як збалансувати дитячу конкуренцію та захистити право кожної дитини на батьківський ресурс», який у межах проєкту «Допомога, відновлення, відбудова для дітей та України, про яку вони мріють. Частина III» провела психотерапевтка Тетяна Пашко.