В Україні створили сайт-платформу, присвячену дискримінації у різних її проявах. Над проектом працюють активісти різних громадських організацій. «Це антидискримінаційна платформа, яка буде путівником із захисту своїх прав для дискримінованих і пам’яткою для людей, які цікавляться цією темою», – розповіла Христина Кірова, координаторка проекту «(Не)Рівність», на прес-брифінгу в Українському кризовому медіа-центрі.
Автор: uacrisis.org
В Україні створили сайт-платформу, присвячену дискримінації у різних її проявах. Над проектом працюють активісти різних громадських організацій. «Це антидискримінаційна платформа, яка буде путівником із захисту своїх прав для дискримінованих і пам’яткою для людей, які цікавляться цією темою», – розповіла Христина Кірова, координаторка проекту «(Не)Рівність», на прес-брифінгу в Українському кризовому медіа-центрі.
На сайті ініціативи будуть тематичні новини, інтерв’ю з людьми, які зазнали дискримінації і захотіли поділитися власною історією, можливість звернутися за консультацією і підтримкою, також рубрика з тематичними повноформатними і короткометражними фільмами.
«Часто дискримінацію показують абстрактно, у цифрах і фактах. Ми хочемо говорити про неї через призму особистих історій. Якщо не показувати ці конкретні кейси, ми не зможемо подолати дискримінацію на побутовому рівні, не кажучи вже про дискримінацію на робочому місці, в урядових структурах», – зазначив Артур Харитонов, президент громадської організації «Ліберально-демократична ліга України».
Активісти планують за допомогою платформи збирати фактаж про конкретні випадки дискримінації та досліджувати юридичний аспект проблеми, щоб на основі цієї аналітики пропонувати рішення.
«В українському законодавстві права молоді захищені досить потужно, але є проблеми з реалізацією цих прав. […] Такі кейси можуть бути вагомими аргументами, чому держава має звернути на це увагу», – додав Андрій Колобов, голова Національної молодіжної ради України.
Зараз активісти проводять адвокаційну кампанію для підтримки молодих людей, які потерпають від дискримінації та готують звернення до Уповноваженого Верховної Ради з прав людини, Уповноваженого Президента України з прав дитини і Урядової уповноваженої з гендерних питань. «Київ і великі міста є відносно толерантними, але у маленьких містечках ситуація жахлива, і зміна такого ставлення буде затяжним процесом. За допомогою уповноважених інституцій ми зможемо діяти ефективніше», – пояснює Артур Харитонов.
1 липня 2026 р.
Повномасштабне вторгенення суттєво вплинуло на життя українських громад. Поряд із безпековими викликами загострилися проблеми психологічного благополуччя та гендерно зумовленого насильства, особливо у сільських і віддалених населених пунктах, де доступ до підтримки часто обмежений.
30 червня 2026 р.
У невеликих громадах особливо цінними стають простори, де можна не лише зустрітися, а й відчути підтримку, поділитися переживаннями та знайти внутрішні сили рухатися далі. Саме таким місцем відтепер стане кімната психологічного розвантаження «Острівець спокою. Простір довіри», створена у Крутівській громаді Чернігівської області в межах проєкту «Підтримка участі громадськості у зміцненні безпеки та психологічного здоров'я жінок у громадах, що постраждали від війни».
25 червня 2026 р.
У Киїнській громаді на Чернігівщині з'явилося місце, де можна відпочити в затінку дубової алеї, провести час із родиною чи друзями та водночас дізнатися, де шукати допомогу у складних життєвих ситуаціях. Саме таким став новий громадський простір «Тиха підтримка», створений у межах ініціативи жителів громади за проєктом «Підтримка участі громадськості у зміцненні безпеки та психологічного здоров'я жінок у громадах, що постраждали від війни», який реалізується ЖКУ за технічної підтримки ООН Жінки та фінансування Жіночого фонду миру та гуманітарної допомоги ООН (WPHF).
