В Україні немає системи реабілітації дітей з аутизмом

Українські психіатри констатують - зростання дитячого аутизму в нашій країні і в світі взагалі досяг масштабних тенденцій. В Україні ж відсутня система допомоги та реабілітації таких дітей. Немає і статистики щодо захворюваності на аутизм. А якщо її немає - немає і проблеми, як і необхідності її вирішення.

 

Неувага до проблеми з боку держави зменшує шанси на нормальну соціальну адаптацію і одужання дітей. Експерти підкреслюють, що аутичні діти - це дуже різнорідна група дітей і прояви, як поведінкові та інтелектуальні там само різні: від важких до ледь помітних. Абсолютна більшість аутичних дітей могла би бути цілком адаптована до реалій нашого життя, перебуванню серед однолітків.

 

 За словами віце-президента Професійної асоціації дитячих аналітичних психологів (ПАДАП) Інни Кирилюк, рання діагностика дає практично 75% того, що дитина буде соціально адаптована.

 

«Поки усі мозкові пласти у дитини є гнучкими, є можливість міняти внутрішньосімейну динаміку, активно впливати на структури мозку, які якимось чином завмирають або не контактують, відновлювати міжпівкульний зв`язок. Якщо постійно працювати, діти до шкільного віку - це нормальні дітки, можливо, трошки соромляться, боязкі, але, загалом, це є нормою », - підкреслила вона.

 

У міжнародній практиці діагноз «аутизм» ставиться, як правило, після трьох років. Однак, прояви цього розладу видно з народження. Але у такому ранньому віці зазвичай їх не помічають ані батьки, ані лікарі.

 

«Ми починаємо працювати з дітками близько 2 років. Як показує наш досвід, це той вік, коли можна дуже багато змінити при інтенсивних заняттях з психологами, педагогами, при правильній корекції та підтримки в сім`ї, - каже Наталя Стручек, директор навчально-реабілітаційної школи-садка «Дитина з майбутнім». - Проблема в тому, що навчання дитини з аутизмом, як хворої дитини з будь-яким іншим захворюванням обходиться в 3-4 рази дорожче, ніж звичайного. Державних грошей на це не виділяється, діти кинуті напризволяще. Тому все робиться зусиллями самих батьків, які стикнулися з цією проблемою ».

 

***Аутизм - розлад, який виникає внаслідок порушення розвитку головного мозку і характеризується вираженим і всебічним дефіцитом соціальної взаємодії і спілкування, а також обмеженими інтересами і діями хворого, що повторюються. Усі вказані ознаки виявляються у віці до трьох років. При аутизмі відзначено зміни в багатьох ділянках мозку, однак як саме вони розвиваються - незрозуміло. Звичайно батьки помічають ознаки розладу протягом перших двох років життя дитини. Аутизм виявляється насамперед у затримці розвитку і небажанні йти на контакт з оточуючими. Симптоми цього захворювання не завжди проявляються фізіологічно, однак спостереження за поведінкою і реакціями дитини дозволяє розпізнати це порушення. Причини аутизму тісно пов`язані з генами, що впливають на дозрівання синоптичних зв`язків у головному мозку. Решта ймовірних причин спірна, зокрема, не одержано якихось наукових доказів гіпотези, що пов`язує аутизм з вакцинацією дітей, серед можливих варіантів також виділяють оточення, умови життя і ставлення батьків до дитини.

 

Поширеність розладів аутистичного спектру становить 6 на 1000 осіб, причому у хлопчиків подібні стани відзначаються приблизно у 4 рази частіше, ніж у дівчаток. Число людей, у яких діагностовано аутизм, різко зросло з 1980-х років, частково через підходи до діагностики, що змінилися.

 

Незважаючи на те, що у разі раннього втручання дитині можна допомогти в отриманні навичок самодопомоги і спілкування, поки не відомі методи, здатні повністю вилікувати від аутизму. Небагатьом дітям вдається перейти до самостійного життя після досягнення повноліття.