Чотири хвилини на день приділяє у середньому своїй дитині український батько, лише третина татусів допомагає дітям робити уроки. А доглядає хвору дитину тільки кожен десятий тато. Такими є дані соціологів.
Автор: Радіо Свобода
Чотири хвилини на день приділяє у середньому своїй дитині український батько, лише третина татусів допомагає дітям робити уроки. А доглядає хвору дитину тільки кожен десятий тато. Такими є дані соціологів.
Запровадження свята Дня батька в Україні – один із заходів, який сприятиме підвищенню ролі батька в родині, і можливо, зробить українських татусів більш відповідальними, говорять у Міністерстві у справах сім’ї, молоді та спорту.
Криза батьківства
За словами фахівців, частково криза батьківства склалася історично. Упродовж декількох минулих століть Україну трусили революції, голодомори та війни. Чоловіки гинули в цих конфліктах, а матерям доводилося перебирати всі родинні функції на себе; тому в дітей, які зростали в таких сім’ях, правильна психологічна модель родини скластися не могла. Тож, створюючи свої сім’ї, вони не мають перед собою відповідного прикладу для наслідування.
60% усіх дітей в Україні виховується в неповних сім’ях, переважна більшість яких складається з дитини та матері. Водночас, в Україні живе 7000 сімей, де дітей виховують саме батьки-одинаки.
Однак, коли говорять «неповна сім’я», зазвичай мають на увазі передусім те, що дитина росте тільки з матір’ю. Таке становище дає привід експертам заявляти про кризу чоловіка як батька в українському суспільстві. Вони зазначають: в Україні часто згадують про стрімке поширення алкоголізму, наркоманії, збільшення рівня злочинності, зростання числа абортів (за оцінками деяких фахівців, на одного народженого припадає одне переривання вагітності)… Але при цьому забувають, що одне із джерел таких проблем – криза батьківства, говорить президент Міжнародної громадської організації із захисту батьківства Олександр Марченко. «Криза батьківства виражається в тому, що батько відсутній. Відсутній фізично, відсутній емоційно, відсутній духовно. Чоловік повністю перекладає свою відповідальність на дружину. Дружина її приймає, тому що вона теж виховувалася мамою, яка була сильна. Це певний дисбаланс, який виливається в те, що в сім’ї виникають проблеми, виникають проблеми в стосунках. І побільшало таких явищ, як розлучення. Емоційна ж відсутність тата - це коли тато не цікавиться життям своєї дитини», - пояснює Марченко.
Бути батьком – це престижно
Українські діти відчувають брак чоловічого виховання, оскільки у дитячому садочку і школі працюють переважно жінки, а в родинному спілкуванні батькові відводиться незначна роль, зауважує Світлана Геращенко, координатор проекту однієї з громадських організацій із захисту батьківства. «Чоловік - це не виключно особа, яка заробляє кошти. Він має брати повноцінну участь у вихованні дитини. Бути батьком – це престижно, це відповідально і це дуже добре. Адже дитина, навпаки, може сприяти розвитку кар’єри. Діти не заважають досягненням батьків, а навпаки, змушують бути на крок вище і йти попереду».
Три чверті українських батьків запевняють соціологів, що змушені зранку до вечора працювати саме для достатку своїх чад. З іншого боку, батьки визнають: їхнім донькам та синам хотілося б бути разом із татом, а не чекати його з роботи. Водночас половина дітей із повних сімей зізналися соціологам, що емоційно тато для них є відсутнім.

21 серпня 2026 р.
В ніч проти 20 серпня російські агресори завдали масованого удару балістичними та крилатими ракетами по Києву та Київській області. Удень столицю знову атакували дрони, в результаті знову загинула людина. Загалом загинуло 17 людей та десятки отримали поранення.

19 серпня 2026 р.
30 липня, у Всесвітній день боротьби з торгівлею людьми, на Рівненщині говорили про те, про що особливо важливо пам’ятати під час війни: ризики насильства, експлуатації та торгівлі людьми зростають, а отже, захист прав жінок має бути постійним і системним.

3 серпня 2026 р.
У мережі Жіночого консорціуму України є організації, які разом із нею пройшли десятки років змін, реформ, перемог і нових викликів. Центр громадської активності «Синергія» із Чернівців – одна з них. Майже чверть століття співпраці, десятки спільних заходів і проєктів, але найцінніше тут не цифри.