Про причини збільшення випадків домашнього насильства у період карантину та види покарань за домашнє насильство в ефірі Українського радіо розповідає директорка Департаменту правової та соціальної допомоги ГО "Ла Страда Україна" Марина Легенька.
Автор: nrcu.gov.ua
Про причини збільшення випадків домашнього насильства у період карантину та види покарань за домашнє насильство в ефірі Українського радіо розповідає директорка Департаменту правової та соціальної допомоги ГО "Ла Страда Україна" Марина Легенька.
На 40% за перше півріччя в Україні зросла кількість повідомлень про домашнє насильство. Так за даними заступниці Міністра внутрішніх справ Катерини Павліченко за 6 місяців до поліції надійшла 101 тисяча таких викликів. Із запровадженням карантину тема домашнього насильства стала більш актуальною, Оскільки більшість людей перебували вдома разом 24 години на добу. Чому побільшало заяв про домашнє насильство і чи має місце тут окрім карантину більша поінформованість розмірковує Марина Легенька. "Насправді річ в і тому і в іншому, але в більшості випадків цьому посприяв карантин. У квітні-травні ми отримували вдвічі більше дзвінків, ніж зазвичай. Лише в червні ця кількість почала поступово знижуватися. З послабленням карантину кількість звернень знизилася приблизно на 25%. Більшість дзвінків надходять від людей, які телефонують вперше. Тобто вони зіштовхнулися із проявами насильства вперше під час карантину або ці прояви були значно жорсткішими, ніж зазвичай. Перебування тривалий час в обмеженому просторі, економічне напруження, побутові обов’язки сприяли активізації проявів насильства. Економічні і соціально-побутові передумови насильства лідирували у телефонних зверненнях на гарячу лінію. Також зросли випадки насильства щодо дітей".
Інформаційні кампанії щодо протидії насильства мотивують звертатися по допомогу, не мовчати, не соромитися, шукати варіанти виходу із ситуації. "Якщо людина знає, що зателефонувавши, вона отримає допомогу, приїде поліція, буде втручання і спеціальні заходи, кривдник понесе хоча б мінімальну відповідальність, це мотивує її не замовчувати сам випадок", – зазначає експертка.
На питання, хто найчастіше звертається із повідомленнями про домашнє насильство та куди звертитися його жертвам Марина Легенька зазначає: "Переважно це жінки (80% звернень). Вони звертаються або стосовно своїх проблем, або проблем із дітьми. Щодо форм насильства, то тут переважають звернення щодо психологічного і фізичного насильства. Значно менше стосовно економічного і зовсім небагато випадків 5% – щодо сексуального насильства. Це не означає, що з ним проблеми немає. Навпаки це свідчить про те, що сексуальне насильство – є найбільш латентною і замовчуваною формою насильства. «Ла Страда Україна» забезпечує цілодобову роботу гарячої лінії, на яку можна звернутися за телефоном 116123 з мобільних телефонів. Дзвінки є безкоштовними для усіх операторів. Якщо насильство відбувається тут і зараз потрібно в будь-якому випадку телефонувати 102, незалежно від того психологічне воно чи фізичне для того, щоб перервати акт насильства".
Щодо покарання за домашнє насильство, то воно залежить від його форм і частоти. "На сьогодні законодавче поле у нас достатньо сильне. Якщо говорити про відповідальність, то стаття "Домашнє насильство" є в Кодексі України про адміністративні правопорушення і передбачає від 170 грн штрафу, громадські роботи і адміністративний арешт. Жоден штраф насправді не зупинить кривдника. Він лише створить економічний тиск на сім’ю і на саму постраждалу особу. Є також спеціальні заходи, які не є покаранням – це терміновий заборонний припис, коли особі, яка вчинила насильство буде заборонене перебування до 10 діб в одному приміщенні із постраждалою особою. Тобто приміщення спільного проживання має залишити на певний термін кривдник. Це може бути обмежувальний припис і це може бути кримінальна відповідальність, яка передбачається статтею 126. За систематичні випадки насильства (три і більше разів) передбачена кримінальна відповідальність. Слід зазначити, що будь-яка особа, яка постраждала від домашнього насильства забезпечується безоплатною вторинною правовою допомогою з боку держави", – зазначає Марина Легенька.
25 червня 2026 р.
У Киїнській громаді на Чернігівщині з'явилося місце, де можна відпочити в затінку дубової алеї, провести час із родиною чи друзями та водночас дізнатися, де шукати допомогу у складних життєвих ситуаціях. Саме таким став новий громадський простір «Тиха підтримка», створений у межах ініціативи жителів громади за проєктом «Підтримка участі громадськості у зміцненні безпеки та психологічного здоров'я жінок у громадах, що постраждали від війни», який реалізується ЖКУ за технічної підтримки ООН Жінки та фінансування Жіночого фонду миру та гуманітарної допомоги ООН (WPHF).
22 червня 2026 р.
У межах проєкту «Підтримка участі громадськості у зміцненні безпеки та психологічного здоров'я жінок у громадах, що постраждали від війни» у модульному містечку «Новоселівка» на Чернігівщині відкрили «Простір відновлення та стійкості» для жінок і родин, які пережили війну. Тут проживають внутрішньо переміщені особи, які втратили власне житло внаслідок російської агресії та вже кілька років змушені будувати своє життя у тимчасових умовах.
17 червня 2026 р.
Більше 30 жінок Поліської громади на Київщині взяли участь у відкритті «Простору єднання» – безпечного та комфортного місця для жінок і дівчат, створеного в межах проєкту «Підтримка участі громадськості у зміцненні безпеки та психологічного здоров'я жінок у громадах, що постраждали від війни».
