Останнім часом правозахисні організації та активісти все частіше використовують соціальну рекламу як засіб оповіщення про сексизм і насильство щодо жінок.
Автор: wonderzine.com
Останнім часом правозахисні організації та активісти все частіше використовують соціальну рекламу як засіб оповіщення про сексизм і насильство щодо жінок.
З'явилась нова реклама, спрямована проти зростання насильства в Індії. Приводом для неї послужила хвиля жахливих злочинів проти жінок, яка прокотилася по різних регіонах країни цієї осені. Тоді ці полії викликали масштабні акції протесту, на яких люди закликали не тільки суворо покарати винних, але й надалі не допустити таких інцидентів.
У ролику нам показують, як на вулиці, у транспорті та інших громадських місцях жінки стикаються з пильною і небажаним чоловічою увагою. Творці відео переслідували мету буквально показати чоловікам, як огидно вони виглядають в той момент, коли в упор і з пожадливістю дивляться на незнайомих дівчат.
3 липня 2026 р.
Сьогодні словосполучення «гендерна рівність» звучить у медіа, на конференціях, у державних програмах і громадських дискусіях. Ми можемо сперечатися про темпи змін, говорити про нові виклики чи недосконалість рішень, але навряд чи когось здивує сама розмова про рівні права та можливості жінок і чоловіків. Але 20 років тому все було зовсім інакше!
1 липня 2026 р.
Повномасштабне вторгенення суттєво вплинуло на життя українських громад. Поряд із безпековими викликами загострилися проблеми психологічного благополуччя та гендерно зумовленого насильства, особливо у сільських і віддалених населених пунктах, де доступ до підтримки часто обмежений.
30 червня 2026 р.
У невеликих громадах особливо цінними стають простори, де можна не лише зустрітися, а й відчути підтримку, поділитися переживаннями та знайти внутрішні сили рухатися далі. Саме таким місцем відтепер стане кімната психологічного розвантаження «Острівець спокою. Простір довіри», створена у Крутівській громаді Чернігівської області в межах проєкту «Підтримка участі громадськості у зміцненні безпеки та психологічного здоров'я жінок у громадах, що постраждали від війни».
