Вінничани часто нарікають на офіційні соціальні служби. Мовляв, відбуваються короткими відповідями, якщо не знають як вирішити проблему. А якщо допомагають, то лише згідно з можливостями скупого законодавства. Втім, виявляється є альтернатива.
Бувають у житті моменти, коли, здається лещата безвиході так затиснули, що вже дихати не можеш від невлаштованого побуту, нерозуміння людей, від безгрошів’я і нестачі навіть найнеобхіднішого – їжі. Можливо, вихід ближче, ніж можеш собі уявити. Але ж як його розгледіти, якщо лавина проблем притиснула так, що сльози душать і аж пече в душі від образ на життя. І особливо боляче, коли не можеш дати раду своїм дітям. От тут би хто протягнув руку допомоги, по-людськи розрадив, вказав на реальний вихід, а то й бодай раз на тиждень приніс... поїсти.
Повернути віру в себе
Соціальна служба «Віфанія», що ось уже 12 років надає тимчасову підтримку дітям та сім’ям, які потрапили в складну ситуацію, прийшла до нас із Сполучених Штатів Америки. У країні вона працює лише в Києві та нашій області. Американці заснували цю організацію у 1945 році. Зараз, окрім України, вони працюють у Росії, країнах Африки, в Румунії.
Основні напрямки діяльності – матеріальна допомога та надання соціальних послуг.
Щоб працювати в подібних спілках, потрібно мати особливу, витончену душевну організацію, велике добре серце, проникливий розум, достатній рівень освіченості, бо досить велика відповідальність і широке поле потреб треба охоплювати.
Смисл роботи не просто одноразово матеріально допомогти, а за певний відрізок часу допомогти родині вийти з кризи. Скажімо, за рік–два роботи з родиною працівники соціальної служби мають навчити родину самостійно і представляти, і відстоювати свої інтереси, й загалом існувати.
- Є люди, які не знають, скажімо, які пільги їм належать за законом. Не знають як оформляти опікунство. Іноді потрібні і послуги юриста, психолога, - розповідає консультант Ірина. - Ми визначаємо рівень проблем, розвитку дітей, працюємо зі школами. Співпрацюємо з різними організаціями і якщо потрібна допомога психолога, або юриста, перенаправляємо родини до фахівців. Також допомагаємо шукати шляхи покращення житлово–побутових умов. Іноді допомагаємо планувати бюджет з коштами, які ми виділяємо. Разом із тим контролюємо проходження цих коштів, щоб сім’я їх витратила на справді найнеобхідніше.
Соціальна служба працює здебільшого з тими сім’ями, які дійсно хвилюються за своїх дітей. В окремих випадках з тими, де, скажімо, батько п’є. А якщо обоє батьки алко- чи наркозалежні – це вже компетенція інших організацій.
У Козятині є, а у нас - ні
Консультації соціальним працівникам доводиться давати різні: з навичок догляду за дітьми, як покращити стосунки в родині, позбутися конфліктів - між самими батьками, батьками та дітьми. Часто відвертають загрозу того, що дитина може потрапити в інтернат. І тут доводиться прикласти максимально зусиль, аби цього не сталося. Особливо якщо мама - одиначка, чи тато - одинак, абсолютно нормальні люблячі батьки, але випадково потрапили в колію труднощів. Чимала робота проводиться, аби забирати дітей з інтернатів у біологічні, або прийомні родини. Та все-таки головне, як вважають самі консультанти «Віфанії», крім матеріальної допомоги – це просто психологічна підтримка, допомога родині повірити у власні сили, аби ті побачили перспективу.
Фінансується проект з-за кордону. До кризи відгукувались і місцеві благодійники. А тепер особливого пориву немає. Чомусь наші заможні відгородилися від чужих проблем, бо їх у цьому випадку не покажуть по телевізору? У нас же люблять показну благодійність. Бо не напоказ, їм важко зрозуміти маму, яка сідає на вимушену дієту, аби заощадити кошти на канцтовари дитині в школу. Або повірити, що є у Вінниці родини, де буханку хліба ділять на шматочки на три–чотири дні… Правду каже народна мудрість: ситий голодного не розуміє.
Останні три роки координатором соціальних програм «Віфанії» у нашій області є американець Мет Мозінго. Окрім детального вивчення проблем кризових сімей від погляду американця не втекли й інші наші проблеми, які також необхідно вирішувати вже сьогодні. Скажімо, Мет помітив, що у Вінниці є потреба у притулку для жінок.
- У нашій практиці було багато випадків, коли жінка з дитиною залишалися без житла. Наприклад, коли суд присудив комусь іншому їх квартиру. І ми вирішували, куди на два-три місяці прилаштувати цю маленьку родину, доки не вирішиться питання. Або є чимало прикладів домашнього насилля, коли чоловік морально, чи фізично знущається над жінкою, і вона не може більше жити з ним під одним дахом. - каже Мет Мозінго. - Ми знаємо, що є в Козятині центр матері й дитини, в Немирові є притулок при жіночому монастирі, було б добре зробити притулок й у Вінниці.
Довідка:
За останній рік у Вінниці «Віфанія» допомогла 50 сім’ям. Щоправда допомогти можуть не всім. Дітям у родині має бути до 18 років, та є ще ряд критеріїв, про які можна дізнатися за телефоном 35–24–29, або просто прийти на вул. Соборну, 28, третій поверх, оф.301.
