За результатами дослідження, проведеного Київським міжнародним інститутом соціології, з двох тисяч опитаних українців 45% висловили своє позитивне ставлення до сумісного проживання чоловіка і жінки до шлюбу. Причому цей показник останнім часом значно збільшився. Отже, така форма сімейних відносин в Україні вважається нормою. Залишилося тільки розібратися, як до цього явища належить держава і закон, передає Ukr.Media .
Автор: ukr.media
За результатами дослідження, проведеного Київським міжнародним інститутом соціології, з двох тисяч опитаних українців 45% висловили своє позитивне ставлення до сумісного проживання чоловіка і жінки до шлюбу. Причому цей показник останнім часом значно збільшився. Отже, така форма сімейних відносин в Україні вважається нормою. Залишилося тільки розібратися, як до цього явища належить держава і закон, передає Ukr.Media.
Вибираючи подібну модель “вільних відносин“ багато пар помиляються, що таким чином вони уникають відповідальності один перед одним і не несуть жодних зобов'язань. Насправді, відмінність звичайного спільного проживання (так званого громадянського шлюбу) від законного шлюбу полягає тільки в державній реєстрації відносин. Нижче ми розглянемо саме другу форму відносин – її плюси і мінуси, відзнаки “цивільного шлюбу“ від зареєстрованого шлюбу.
Завдяки внесеним до Сімейного кодексу України змін, припинення цивільного шлюбу тягне такі ж наслідки, як і офіційне розлучення. Все спільно нажите майно при цивільному шлюбі вважається загальним і підлягає поділу у рівних частинах.
Безумовно, спільне проживання ще треба довести, але на практиці це не складе великої праці. Для цього достатньо зібрати письмові підтвердження (свідчення) від сусідів, близьких, друзів (знайти свідків вашого спільного проживання і людей, які підтвердять, що ви вели спільний побут). Так само необхідно надати чеки на покупки різного роду товарів, документи про купівлю/реєстрації нерухомого та рухомого майна, придбаного в період спільного проживання, вказати період придбання того чи іншого майна та спосіб (купівля-продаж, заповіт, дарування, виграш тощо).
Крім цього, цивільне подружжя можуть зіткнутися з проблемою реєстрації новонародженої дитини. Для реєстрації малюка, народженого в зареєстрованому шлюбі, слід надати заява тільки одного з батьків та довідку з пологового будинку, що підтверджує походження дитини. У разі ж, якщо мати та батько дитини – цивільні чоловік і дружина, потрібно надати заяву від обох батьків.
До того ж, після припинення відносин між цивільним подружжям, жінка має право звернутися до суду для призначення аліментів на утримання дитини, оскільки положень Сімейного кодексу України визначено, що діти рівні у своїх правах незалежно від походження, а також мають рівні права та обов'язки щодо батьків, незалежно від того, перебували батьки у шлюбі одне з одним.
Отже, в цілому можна сказати, що цивільний шлюб знаходиться в межах правого поля і регламентований нормами Сімейного кодексу України. Тому тим, хто віддає перевагу не реєструвати свої відносини, слід знати, що такі відносини не настільки “вільні“, як здається на перший погляд, і все-таки породжують певні правові наслідки.

3 липня 2026 р.
Сьогодні словосполучення «гендерна рівність» звучить у медіа, на конференціях, у державних програмах і громадських дискусіях. Ми можемо сперечатися про темпи змін, говорити про нові виклики чи недосконалість рішень, але навряд чи когось здивує сама розмова про рівні права та можливості жінок і чоловіків. Але 20 років тому все було зовсім інакше!

1 липня 2026 р.
Повномасштабне вторгенення суттєво вплинуло на життя українських громад. Поряд із безпековими викликами загострилися проблеми психологічного благополуччя та гендерно зумовленого насильства, особливо у сільських і віддалених населених пунктах, де доступ до підтримки часто обмежений.

30 червня 2026 р.
У невеликих громадах особливо цінними стають простори, де можна не лише зустрітися, а й відчути підтримку, поділитися переживаннями та знайти внутрішні сили рухатися далі. Саме таким місцем відтепер стане кімната психологічного розвантаження «Острівець спокою. Простір довіри», створена у Крутівській громаді Чернігівської області в межах проєкту «Підтримка участі громадськості у зміцненні безпеки та психологічного здоров'я жінок у громадах, що постраждали від війни».