За даними ООН близько 70% жінок у світі страждають від побутового насильства. Експерти пов'язують це з існуючою дискримінацією щодо жінок у законодавстві і на практиці, а також нерівністю між чоловіками і жінками. Серед іншого ці проблеми обговорюють делегати 58-ї сесії Комісії зі становища жінок, що проходить в штаб-квартирі ООН. Традиційно в ці дні в Нью-Йорк з'їжджаються представниці громадянського суспільства з усіх країн світу.
Автор: Радио ООН
За даними ООН близько 70% жінок у світі страждають від побутового насильства. Експерти пов'язують це з існуючою дискримінацією щодо жінок у законодавстві і на практиці, а також нерівністю між чоловіками і жінками. Серед іншого ці проблеми обговорюють делегати 58-ї сесії Комісії зі становища жінок, що проходить в штаб-квартирі ООН. Традиційно в ці дні в Нью-Йорк з'їжджаються представниці громадянського суспільства з усіх країн світу.
Про те, наскільки гостро проблема насильства щодо жінок стоїть у Вірменії, Артем Пащенко розпитав директора НВО «Суспільство без насильства» Анну Нікогосян.
*****
АН: Справа в тому, що наш регіон, країни Південного Кавказу не дуже видно в глобальному масштабі , іноді люди не знають, які у нас проблеми. У нас дуже високий ступінь гендерного та домашнього насильства.
Є різні дані по нашій країні, які збирали наша організація і наші партнери. Наведу дані «Міжнародної Амністії ». У 2008 році ця організація провела опитування. За їх даними, дві третини жінок у Вірменії піддаються психологічному насильству, а близько чверті жінок - фізичному. В цілому, близько 66% жінок у нашій країні зазнають насильства, це дуже багато.
Наша організація створила групу швидкого реагування - Rapid Response Unit - це група, яка в короткі терміни після отримання інформації про насильство в якомусь регіоні, місті, селі, проводить журналістське розслідування.
Потім надається психологічна, юридична чи інша допомога жертві насильства або членам сім'ї. Іноді ми працюємо з такими питаннями, справами, коли жінка або дівчина загинула від домашнього насильства.
Наприклад, у січні-лютому цього року у нас вже п'ять жертв домашнього насильства. П'ять дівчат загинули через цей «синдром».
АП: Якщо говорити про допомогу, яку надає Ваша організація. Чи може жінка, яка постраждала від насильства, піти до суду, домагатися того, щоб її права дотримувалися?
АН: Це саме те , що ми робимо. Ми не тільки працюємо з ними і хочемо, щоб вони стали сильнішими, сформувалися як особистості після такого удару, а й надаємо юридичну допомогу. У нас є адвокат.
Іноді , через корупцію та ін, бувають випадки, коли хочуть просто закрити справу, кажучи, що чоловік був у стані афекту або були якісь психологічні проблеми.
Наша роль у тому, щоб ми були присутні на кожному судовому засіданні. Ми і наші партнерські організації йдемо на кожну судову процедуру. Іноді навіть з плакатами, повідомленнями, якщо ми бачимо, що щось не так і впливаємо. Ми даємо прес -конференції, тобто, робимо все, щоб такі справи були під наглядом громадськості.
21 серпня 2026 р.
В ніч проти 20 серпня російські агресори завдали масованого удару балістичними та крилатими ракетами по Києву та Київській області. Удень столицю знову атакували дрони, в результаті знову загинула людина. Загалом загинуло 17 людей та десятки отримали поранення.
19 серпня 2026 р.
30 липня, у Всесвітній день боротьби з торгівлею людьми, на Рівненщині говорили про те, про що особливо важливо пам’ятати під час війни: ризики насильства, експлуатації та торгівлі людьми зростають, а отже, захист прав жінок має бути постійним і системним.
3 серпня 2026 р.
У мережі Жіночого консорціуму України є організації, які разом із нею пройшли десятки років змін, реформ, перемог і нових викликів. Центр громадської активності «Синергія» із Чернівців – одна з них. Майже чверть століття співпраці, десятки спільних заходів і проєктів, але найцінніше тут не цифри.
