В рамках реформування міліції ліквідували підрозділи міліції на залізниці, а їхнє майно передали в користування перейменованих в поліцію територіальних структур. Транспорт, зброю, приміщення, техніку, меблі. Все, крім людей, які тут працювали.
Автор: 20 хвилин
В рамках реформування міліції ліквідували підрозділи міліції на залізниці, а їхнє майно передали в користування перейменованих в поліцію територіальних структур. Транспорт, зброю, приміщення, техніку, меблі. Все, крім людей, які тут працювали.
Далеко не всіх колишніх міліціонерів-транспортників влаштували на нові місця роботи в процесі ліквідації Управління МВС на Південно-західній залізниці, яке мало підрозділи у Жмеринці, Козятині, Вінниці. Лишень третині знайшли нову посаду в цих містах. Рештою пожертвували, щоб вкластися в нові штатні розписи.
В цій більшості скорчених з органів внутрішніх справ людей опинилися жінки в декреті. Вони й розповіли редакції, як МВС знехтувало Законом, і що добитися у суді поновлення своїх порушених прав у них не виходить.
В центр зайнятості
- В України є шість управлінь на залізницях. Я працювала в Жмеринському відділі управління на Південно-Західній залізниці, - розповідає колишня слідча Юлія Бондаренко. - Ліквідація відбувалася з червня. Я пішла в декрет у квітні. Влітку подзвонили з кадрів, що моя посада підлягає скороченню. Я спитала, як так може бути, якщо жінок в декреті не мають права скоротити. «Можливо, вам запропонують іншу посаду», - сказали тоді мені.
Але у вересні, коли Юлію викликали на роботу за документами, то вже порадили шукати іншу роботу.
- Видали трудову і сказали іти в центрі зайнятості, - говорить колишня слідча.
Аналогічним чином прощалися із ще чотирма декретницями жмеринської міліції, серед яких 31-річна майор міліції Наталія Савчук, що працювала старшою слідчою у відділенні на станція Вінниця.
- Коли отримала попередження про скорочення, то подумала: мене це не торкнеться, звільняють усіх, а тим, хто в декреті, запропонують місця. Це передбачено Законом, - каже жінка. – Але усіх дівчат в декреті скоротили. Три слідчих. Дівчину з канцелярії. І співробітниця відділу громадської безпеки. Усім п’ятьом казали, що звільняють згідно 431 наказу МВС.
Міністерський наказ говорить про ліквідацію окремих підрозділів у рамках реформування. А звільняв людей тодішній керівник управління, яке було юридичною особою і сьогодні знаходиться в стані ліквідації. В його наказах – посилання на пункт «Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ», який каже про скорочення «при відсутності можливості подальшого використання на службі».
Ображені судяться
- Невже 13-річною вислугою та 9-річним слідчим стажем зі спеціальною вищою юридичною освітою та додатковою вищою економічною освітою людину не можна в подальшому використовуватися на службі? – обурюється мати Наталі Савчук. – У неї жодного стягнення, одні нагороди. Вона спеціаліст, якого можна з толком використовувати. Та, видно, маминими значками за відмінну служба тепер дитині гратися.
Із 90 співробітників Жмеринської лінійної міліції на службі залишили, як кажуть жінки, 30 людей. Їх перевели або в Жмеринський райвідділ, або до Вінницької міської міліції, за місцем проживання. Як вирішувалося, кому продовжувати службу, а кому в центр зайнятості – декретниці можуть тільки здогадуватися.
Жмеринчанці Юлії Бондаренко відмовили в позові в місцевому суді. А вінничанка Наталія Савчук подала до окружного адміністративного суду. Відповідачами зазначила МВС та обласну поліцію. Позов ще в процесі розгляду.
- На суд прийшла представник управління і дуже «по-людськи» порадила: «не треба судитися, нічого не виграєте, відкличте позов і подайте в місцевий на виплату вихідної допомоги», - розказує мати декретниці. – Але подати на грошову виплату, значить погодитися зі звільненням! І Наташа не подала.
Вона писала міністру Арсену Авакову. Ще у вересні просила переглянути рішення про її звільнення, можливо, помилкове. В жовтні оформила електронне звернення за номером гарячої лінії МВС. Відповідей немає.
- Ігнорують, - каже декретниця.
Обласна поліція брала на роботу тільки тих, хто просився
На запит до управління Нацполіції у Вінницькій області про скорочення декретниць, RIA отримали відповідь за підписом заступника начальника Сергія Сокирана. Він роз’яснював, що управління на Театральній, 10, не відповідає за дії керівництва міліції на залізниці, окремого структурного підрозділу МВС, а з обласної міліції – працівників у декретах ніколи не звільняли.
«У зв’язку з тим, що окремі територіальні підрозділи УМВС на Південно-Західній залізниці розташовані на території Вінницької області, а працівники цих підрозділів проживають у даній місцевості, то, за умови наявності письмового звернення зазначених осіб, керівництвом УМВС у Вінницькій області розглядались питання щодо їх переводу для подальшого проходження служби. В подальшому усі штатні посади були скорочені, а працівники, які їх займали, – звільнені з 06.11.2015 року, - написано у відповіді на запит, а жінок скоротили у вересні. - У цей же день до Єдиного державного реєстру була внесена інформація щодо прийняття рішення про ліквідацію Управління МВС України у Вінницькій області. Наразі працює ліквідаційна комісія, яка здійснює передбачені діючим законодавством заходи, пов’язані з ліквідацією зазначеного територіального органу».
Жодної цифри (звільнених за рапортами, скорочених, працевлаштованих) в поліції не назвали. Написали тільки, що лишень дві людини через суд вимагають поновити їх на службі в поліції, і рішень ще немає.
Редакція також запитувала, скільки всього скоротили міліціонерів за час реформи та скільки в області буде поліцейських 31 грудня 2016 року (дата завершення реформи). Ось, що нам написали на ці питання:
«Закон України «Про Національну поліцію» не встановлює правонаступництва Управління МВС України у Вінницькій області Головним управлінням Національної поліції у Вінницькій області. У зв’язку із зазначеним надати іншу інформацію, яка стосується УМВС України у Вінницькій області, не представляється можливим»;
«Структуру територіальних органів поліції, штатний розпис та кошторис затверджує керівник поліції за погодженням з Міністром внутрішніх справ України. Тому надати вказану інформацію не є можливим».

3 липня 2026 р.
Сьогодні словосполучення «гендерна рівність» звучить у медіа, на конференціях, у державних програмах і громадських дискусіях. Ми можемо сперечатися про темпи змін, говорити про нові виклики чи недосконалість рішень, але навряд чи когось здивує сама розмова про рівні права та можливості жінок і чоловіків. Але 20 років тому все було зовсім інакше!

1 липня 2026 р.
Повномасштабне вторгенення суттєво вплинуло на життя українських громад. Поряд із безпековими викликами загострилися проблеми психологічного благополуччя та гендерно зумовленого насильства, особливо у сільських і віддалених населених пунктах, де доступ до підтримки часто обмежений.

30 червня 2026 р.
У невеликих громадах особливо цінними стають простори, де можна не лише зустрітися, а й відчути підтримку, поділитися переживаннями та знайти внутрішні сили рухатися далі. Саме таким місцем відтепер стане кімната психологічного розвантаження «Острівець спокою. Простір довіри», створена у Крутівській громаді Чернігівської області в межах проєкту «Підтримка участі громадськості у зміцненні безпеки та психологічного здоров'я жінок у громадах, що постраждали від війни».