
Не секрет, що телесеріали нерідко суттєво впливають на глядацьку аудиторію. Дехто так переймається долями екранних героїв, що навіть власну кровинку вирішує назвати на честь того чи іншого актора або персонажа з фільму. Після показу минулого року на одному з центральних каналів кількох турецьких серіалів у Хусті деякі батьки сміливо «охрестили» своїх дітей такими екзотичними іменами, як Сулейман, Султан, Хюррем, Міхрімах, Язмін...
Автор: Голос Карпат
Не секрет, що телесеріали нерідко суттєво впливають на глядацьку аудиторію. Дехто так переймається долями екранних героїв, що навіть власну кровинку вирішує назвати на честь того чи іншого актора або персонажа з фільму. Після показу минулого року на одному з центральних каналів кількох турецьких серіалів у Хусті деякі батьки сміливо «охрестили» своїх дітей такими екзотичними іменами, як Сулейман, Султан, Хюррем, Міхрімах, Язмін...
– Як правило, найпопулярнішими іменами в нас є звичайні, українські. Зокрема вже років десять найбільш поширеними вважаються Олександри, Софії, Анастасії, Марії, Ганни, Василі, Дарини, Андрії, Владислави та Івани. Проте дехто називає діток доволі непритаманними для нашого регіону іменами: Соломія, Назар, Остап та Ярина. Є, звичайно, й зовсім незвичні. Скажімо, Ліана, Матильда, Нандор, Алія, Тахміна, Альміра. А от після показу «Величного століття» чимало матусь при реєстрації немовлят просили записати в їхні свідоцтва про народження турецькі імена, – розповіла для начальник відділу РДАЦСу Хустського райвідділу юстиції Оксана Росоха.
– Серед новонароджених у 2014 році є навіть хлопчик Брюслі та дівчинка Саванна. За великим рахунком, батьки можуть надати своєму чаду будь-яке ім’я, і в органі реєстрації актів цивільного стану зобов’язані його зафіксувати. Єдине побажання (саме рекомендація, а не вимога) – зважати на український правопис, щоб згодом при видачі паспорта не було паперових проблем. Ми не маємо права ставати на перешкоді волевиявленню родичів немовляти. Ім’я може бути іноземне, незвичне, таке, якого немає у словнику. Але за нормами правопису, наприклад, якщо російською мовою ім’я записується «Николай», то українською буде відтворено, як Микола. Хоча дехто просить записувати дитину саме «Анна», «Альона», «Деніс», «Давід»…
У 76 – під вінець і в 14 – до пологового будинку
– Шлюбів у стилі Алли Пугачової, коли чоловік набагато молодший від дружини, у 2014 році ми не реєстрували, проте трапляється дуже багато випадків, коли наречений молодший на 3–4 роки. У свою чергу, є пари з різницею у віці в 32 роки (йому – 64, їй – 32), – розповідає Оксана Росоха. – Наймолодшій нареченій у Хусті – 16 років, найстаршому нареченому – 76.
Цікаво, що наші краяни укладають чимало шлюбів з іноземцями. Найчастіше й уже традиційно – з громадянами Росії, Молдови, Чехії, Угорщини. Та останнім часом список «потенційних наречених» поповнили ще й румуни, італійці, словаки та американці (США). Можливо, наші дівчата гадають, що «євроженихи» є принцами на білих конях, можливо, приваблює відчуття новизни вражень… Та як би там не було, але кількість шлюбів із мешканцями інших держав із року в рік стає дедалі більшою.
– Однак не все так погано, – стверджує начальник Хустського відділу реєстрації державних актів цивільного стану. – У нас є кому жити, працювати та народжувати дітей. У родинах багатодітних мам маємо непоодинокі випадки появи на світ 11-го, а то й 12-го малюка. Чимало жінок народжує в 42–43 роки. Інколи це навіть перша дитина. З іншого боку, наймолодшій хустській мамі всього 14 років.

22 липня 2026 р.
Що для тебе справді важливо? ✨Саме це ми досліджували на червневій зустрічі НЕформального клубу в нашому Просторі резильєнтності. А ще знайомилися з новими учасниками 🤗, багато сміялися 😄, ділилися думками 💭 і виконували дві незвичайні проєктивні вправи, які допомогли нам краще зрозуміти власні цінності та побачити, яке місце серед них займає природа. 🌳✨І знаєш що? Виявилося, що у кожного своя історія, свої відповіді в свої цінності. 🫶

20 липня 2026 р.
Уявіть школу, де дорослі вчаться слухати дітей. А діти – не просто говорити про свої права, а досліджувати, ставити незручні запитання й шукати рішення, які можуть змінити їхні громади. Саме така ідея закладена у Літню школу «Лабораторія впливу "Child Rights Makers"», яка стартувала сьогодні у межах проєкту «Зміцнення громадянського суспільства для забезпечення прав дітей».

19 липня 2026 р.
Так склалося, що робота у Вишгороді можлива лише в неділю, і дуже часто саме цю ніч припадають масовані обстріли. Але щоразу, попри втому, тривогу й недосип, наші колеги залишаються готовими підтримувати тих, хто зараз найбільше потребує допомоги.