
6 березня Комітет ООН з ліквідації всіх форм дискримінації щодо жінок оприлюднить заключні рекомендації для України. Про це під час прес-брифінгу в Українському кризовому медіа-центрі повідомила президент ГО «Ла Страда – Україна» Катерина Левченко. «Відповідно до процедури Комітету ООН, громадські організації мали право подати свої доповіді – як загальні, так і тематичні», – додала пані Левченко.
Автор: uacrisis.org
6 березня Комітет ООН з ліквідації всіх форм дискримінації щодо жінок оприлюднить заключні рекомендації для України. Про це під час прес-брифінгу в Українському кризовому медіа-центрі повідомила президент ГО «Ла Страда – Україна» Катерина Левченко. «Відповідно до процедури Комітету ООН, громадські організації мали право подати свої доповіді – як загальні, так і тематичні», – додала пані Левченко.
Уряд України звітував у Женеві 14 лютого щодо виконання Україною відповідної Конвенції ООН. Під час 66-ї сесії Комітету розглядався міжнародний компонент – як виглядає держава у виконання своїх міжнародних зобов’язань та внутрішній – чого Україна досягла за більше ніж 4 роки роботи. «Набагато важливішою є внутрішня складова, тому що подібні звіти дають можливість подивитися, що було зроблено з минулі 4 роки. […] Для ООН, перш за все, важливо не те, які книжечки надруковані в країні і показані під час засідання Комітету, не те, що зробили громадські організації та міжнародні агенції. Важливо – що зробила держава», – зазначила Голова правління ГО «Інформаційно-консультативний жіночий центр» Олена Суслова. Свої звіти подали більше десяти громадських організацій. «Наш звіт охоплював усі статті Конвенції. Перш за все, ми робили наголос на тому, що інституційний механізм, який повинен діяти в України, на жаль, зруйнований по всій вертикалі влади. Також не ведеться відповідний облік фактів дискримінації за ознакою статі»,- зазначила Елла Ламах, директор програм ГО Центр «Розвиток демократії».
В Україні є жінки, які дискримінуються у доступі до правосуддя та безоплатної правової допомоги. Марина Руденко, представниця ГО «Інформаційно-консультативний жіночий центр», розповіла, що їхні рекомендації полягли у проведенні навчань для суддів щодо правильного застосування Конвенції ООН у частині правосуддя.
Зола Кондур, віце-президент МБО «Ромський жіночий фонд «Чіріклі», зазначила, що ромські жінки є особливо вразливою групою серед вимушено переміщених осіб, особливо коли вони мають дітей або вагітні. «Більшість ромських жінок по всій Україні стикаються з декількома формами дискримінації за гендерним фактором та етнічним походженням», – додала вона.
ГО «Позитивні жінки» підготувала звіт щодо дискримінації таких вразливих груп жінок, як ВІЛ-позитивні жінки, секс-працівниці, представниці ЛГБТ-спільноти та споживачки наркотиків. «Дуже часто порушуються їхні права на батьківство. […] Досі є принизлива практика, коли ВІЛ-позитивних жінок кладуть в окремі палати», – зазначила представниця ГО «Позитивні жінки» Аліна Ярославська. Анна Янова, представниця ГО «Правосуддя для миру на Донбасі», звернула увагу на сексуальне насилля, пов’язане з бойовими діями. За словами Анни Янової, наразі факти насилля на тимчасово не контрольованих територіях та так званих «сірих зонах» не документуються правоохоронцями належним чином. Тому неможливо прослідкувати об’єктивну динаміку стану речей.

3 липня 2026 р.
Сьогодні словосполучення «гендерна рівність» звучить у медіа, на конференціях, у державних програмах і громадських дискусіях. Ми можемо сперечатися про темпи змін, говорити про нові виклики чи недосконалість рішень, але навряд чи когось здивує сама розмова про рівні права та можливості жінок і чоловіків. Але 20 років тому все було зовсім інакше!

1 липня 2026 р.
Повномасштабне вторгенення суттєво вплинуло на життя українських громад. Поряд із безпековими викликами загострилися проблеми психологічного благополуччя та гендерно зумовленого насильства, особливо у сільських і віддалених населених пунктах, де доступ до підтримки часто обмежений.

30 червня 2026 р.
У невеликих громадах особливо цінними стають простори, де можна не лише зустрітися, а й відчути підтримку, поділитися переживаннями та знайти внутрішні сили рухатися далі. Саме таким місцем відтепер стане кімната психологічного розвантаження «Острівець спокою. Простір довіри», створена у Крутівській громаді Чернігівської області в межах проєкту «Підтримка участі громадськості у зміцненні безпеки та психологічного здоров'я жінок у громадах, що постраждали від війни».