У мистецькій галереї «Дзиґа» представили виставку, присвячену гендерній проблематиці «Не Я». Про це повідомляє кореспондент «Вголосу».
Автор: Вголос
У мистецькій галереї «Дзиґа» представили виставку, присвячену гендерній проблематиці «Не Я».
Про це повідомляє кореспондент «Вголосу».
У межах експозиції автори міркують про життя жінки, її статус, роль у сучасному світі.
«Мистецтво «Не Я» належить до екзистенціальних запитань про жінку. Мовить про механічне життя жінки, яка думає, що її покарав Бог. Не замислюючись про причини, знає, що не страждає, бо не відчуває задоволення в житті. Жінка вірить, що їй є що сказати щось важливе», – відзначає куратор виставки Катажина Куявська-Мьорфі.
За її словами, у Західному світі роль жінки чітко розпізнається. Боротьбу за рівноправ'я головним чином спрямовано на проблему, де чоловіки вирішують за жінок такі питання, як право на рівні посади, на вибір материнства та здатність жінки балансувати між кар'єрою і сім'єю.
«Скільки ви знаєте таких видатних мисткинь серед жінок, як Марина Абрамовіч або Шірін Нешат? Чи вдалось би зберегти твори Катерини Кобро, якби вона була чоловіком? Проект акцентує і вказує на проблему і наслідок гендерної нерівності у світі. У Західному світі умовно не вистачає тем табу і багатьох прав, зокрема щодо освіти жінок в іншому місці. Проект порушує питання про міф рівноправ'я жінок з чоловіками, запитує про необхідність життєвого вибору між домом і роботою, врешті-решт питає, у чому полягає важливість мистецького дискурсу про жінок», – відзначає Куявська-Мьорфі.
До творення проекту долучились Аґата Дроговска (Познань/Нью-Йорк), Емрах Ґьокдемір (Антак'я / Люблін), Павел Корбус (Люблін /Лодзь/Антак'я), Олександра Кожьол (Лодзь), Олександра Куявська (Берлін), Катажина Куявська-Мьорфі (Познань/Лондон), Маріам Мюліае (Тегеран/Познань), Хектор Соларі (Монтевідео/Дрезден), Едита Вольська (Слупськ), Марія Веронська (Вроцлав/Радомско/Антак'я).
3 липня 2026 р.
Сьогодні словосполучення «гендерна рівність» звучить у медіа, на конференціях, у державних програмах і громадських дискусіях. Ми можемо сперечатися про темпи змін, говорити про нові виклики чи недосконалість рішень, але навряд чи когось здивує сама розмова про рівні права та можливості жінок і чоловіків. Але 20 років тому все було зовсім інакше!
1 липня 2026 р.
Повномасштабне вторгенення суттєво вплинуло на життя українських громад. Поряд із безпековими викликами загострилися проблеми психологічного благополуччя та гендерно зумовленого насильства, особливо у сільських і віддалених населених пунктах, де доступ до підтримки часто обмежений.
30 червня 2026 р.
У невеликих громадах особливо цінними стають простори, де можна не лише зустрітися, а й відчути підтримку, поділитися переживаннями та знайти внутрішні сили рухатися далі. Саме таким місцем відтепер стане кімната психологічного розвантаження «Острівець спокою. Простір довіри», створена у Крутівській громаді Чернігівської області в межах проєкту «Підтримка участі громадськості у зміцненні безпеки та психологічного здоров'я жінок у громадах, що постраждали від війни».
