Тільки по-справжньому божевільна жінка назве епоху 1950-х у західних країнах «золотию», вважає британська оглядачка Ліз Ходжкинсон. У жінок того часу не було ні грошей, ні кар'єри, а чоловіки ні в що їх не ставили.
Автор: medikforum.ru
Тільки по-справжньому божевільна жінка назве епоху 1950-х у західних країнах «золотию», вважає британська оглядачка Ліз Ходжкинсон. У жінок того часу не було ні грошей, ні кар'єри, а чоловіки ні в що їх не ставили.
Довгі нігті, вкриті червоним лаком, пальто з розкішними хутряними комірами, аромати вишуканих парфумів ... Маленькій Ліз подруги і ровесниці її мами в 1950-і здавалися гламурними богинями. А їх життя з походами дорогими крамницями і відпочинком на кращих курортах виглядали справжньою казкою. Це була так звана "золота доба", коли дружини не повинні були працювати, а лише займатися чоловіками, будинком і собою.
Але з роками Ліз зрозуміла, що ні за що не хоче стати однією з тих леді, весь шикарний зовнішній вигляд яких пояснювався тим, що їм просто нема на що більше витрачати свої сили. У жінок "золотої епохи" не було кар'єри і власних грошей. Що до гламурного одягу, то це цілком заслуга чоловіків, які дарували своїм дружинам можливість займатися шопінгом, як батьки дарують дітям кишенькові гроші.
Телебачення та серіали складають враження про 1950-ті, як про щось неймовірно гламурне і прекрасне. Нібито, чоловіки були справжніми чоловіками, а жінки - жінками. Про це ж твердять всілякі модні журнали, наповнені жіночої модою стилю ретро з звуженими таліями і корсетами. Реальність відрізняється від картинки, рясно обробленої в Photoshop.
"Мені було шість років, коли почалася ця "золота доба", - розповідає Ліз. - Так, одяг був гламурний, якщо ви могли дозволити собі паризький кутюр. Але дружини знаходилися у становищі прикутих до будинку, абсолютно безправних істот. Єдиною допустимою роботою для представниць прекрасної статі був догляд за чоловіком. Дівчата йшли в секретарки, щоб познайомитися з босом, вчилися на медсестер, щоб підчепити багатого лікаря. Тих, хто продовжував працювати, вважали невдахами. Розлучений чоловік оголошувався завидним нареченим, його активно запрошували у гості. Розлучена жінка негласно визнавалася парією, її зневажали. Домашнє насильство було чимось само собою зрозумілим. 1950-і це епоха чоловіків і повна катастрофа для жінок", - пише британська журналістка.
21 серпня 2026 р.
В ніч проти 20 серпня російські агресори завдали масованого удару балістичними та крилатими ракетами по Києву та Київській області. Удень столицю знову атакували дрони, в результаті знову загинула людина. Загалом загинуло 17 людей та десятки отримали поранення.
19 серпня 2026 р.
30 липня, у Всесвітній день боротьби з торгівлею людьми, на Рівненщині говорили про те, про що особливо важливо пам’ятати під час війни: ризики насильства, експлуатації та торгівлі людьми зростають, а отже, захист прав жінок має бути постійним і системним.
3 серпня 2026 р.
У мережі Жіночого консорціуму України є організації, які разом із нею пройшли десятки років змін, реформ, перемог і нових викликів. Центр громадської активності «Синергія» із Чернівців – одна з них. Майже чверть століття співпраці, десятки спільних заходів і проєктів, але найцінніше тут не цифри.
