
З початком епідемії коронавірусу в Україні 42 тисячі вихованців інтернатів повернули в сім'ї без будь-якої перевірки їх спроможності. ZN.UA поцікавилося у міністерки соціальної політики Марини Лазебної, яким має бути захист прав дитини під час пандемій.
Автор: Дзеркало тижня
Понад 40 тисяч вихованців відправили по домівках без будь-якої перевірки спроможності родин подбати про них.
З початком епідемії коронавірусу в Україні 42 тисячі вихованців інтернатів повернули в сім'ї без будь-якої перевірки їх спроможності. ZN.UA поцікавилося у міністерки соціальної політики Марини Лазебної, яким має бути захист прав дитини під час пандемій.
"Що я думаю про 42 тисячі дітей, яких було повернуто інтернатними закладами в сім'ї? Тут зараз потрібні дуже швидкі кроки. Про ДІ я знаю ще з проєкту Світового банку: "Зберегти сім'ю для дитини, потреби, послуги". Але виходить, потрібно було, щоб в країні розпочався карантин, всіх дітей вивели з інтернатів, і регіони зрозуміли, що це за діти, які у них потреби, і що відбувається в цій системи?", - каже очільниця Мінсоцу.
А відбувається, за її словами, те, що інтернати, створені для дітей з освітніми потребами, приймають також дітей, батькам яких бракує коштів на їх утримання, із сімей у складних життєвих обставинах.
Лазебна наголосила, що заява батьків щодо влаштування дитинки в інтернат зараз є предметом дискусії з Міністерством освіти і науки.
"Я вважаю, що ця заява має проходити через комісію із захисту прав дитини, яка об'єктивно прийматиме рішення, чи дійсно цю дитину треба віддати в інтернат. Сьогодні нам потрібно швидко змінювати порядок влаштування дітей до інтернатів. Необхідно збільшувати кількість ФСРів, щоб показати, як повинна працювати система оцінки потреб такої сім'ї. Дитина не має повернутися 1 вересня в інтернат", - наголошує міністерка.
Водночас, за словами очільниці відомства, під час моніторингу перевірили не 42 тисячі дітей, а лише 40%.
У міністерстві проаналізували причини потрапляння дітей до інтернатнів і з'ясували, що третина цих дітей вже перебувала у складних життєвих обставинах.
З цього аналізу видно, що діти з 200 сімей перебувають у СЖО, а на обліку в службах у справах дітей і соціальних службах – тільки 50. Про 150 дітей, які потребують допомоги, структурам міністерства нічого не відомо. "І це – системна проблема, яку потрібно вирішувати", - додала його очільниця.
Крім того, коли система освіти повертала дітей, не були повідомлені служби у справах дітей. В окремих областях просто взяли автобуси і розвезли дітей по домівках.
"В деяких випадках цього просто не можна було робити. Якщо в будинку не створені умови для дітей, відсутнє електро- і газопостачання, умови антисанітарні, а при цьому батьки знаходяться у стані алкогольного сп'яніння. Все це зараз потрібно виправляти", - обурюється співрозмовниця.
Моніторинг сімей, в які повернулися діти із закладів освіти, здійснюється спеціалістами відомства на місцях зі щотижневим звітуванням у Мінсоцполітики.
За словами Лазебної, коли почали повертатися діти, в регіони написали листа за її підписом про те, що починається детальний моніторинг, направили відповідні таблиці. Зробили рекомендації та дорожню карту – яким чином працювати з родиною в умовах карантину.
"Ніхто не був готовий до всієї цієї ситуації. Я називаю це "коронавірусним шоком"", - каже вона.
Моніторинг показав, що міністерство не володіє ситуацією про те, які саме діти перебувають в закладах освіти, чи не перебувають вони у в СЖО; що діюча процедура влаштування дітей до інтернатів не передбачає оцінку потреб сім'ї та розгляд на відповідній комісії.
"І це говорить про те, що нам однозначно потрібно змінювати підходи щодо того, які діти можуть влаштовуватись в інтернати, і як сьогодні потрібно вибудовувати модель роботи з сім'ями у СЖО, в яких є діти. Фокус – на сім'ю", - підсумувала Марина Лазебна.
Міністерка наголосила на тому, що для держави пріоритет влаштування дитини, яку вилучили з небезпечного середовища, безперечно, - це патронатна сім'я. Втім, оскільки на сьогодні кількість таких сімей є недостатньою, в країні діє система притулків та центрів соціально-психологічної реабілітації дітей.
Відповідаючи на питання, коли з'явиться процедура обсервації дітей при переміщенні, Лазебна зазначила, що процедура є, й "чітко виписана в листі-інструкції, який ми скерували на регіони, кожен притулок і ЦСПРД має ізолятор, в якому дитина повинна пройти обсервацію".
Зараз співробітники ювенальної превенції часто стикаються із ситуацією, коли, знайшовши дитину на вулиці або вилучивши її із сім'ї, не знають куди її дівати далі. Притулки і ЦСПРД не приймають, бо перенаповнені, або роблять це без обстеження на коронавірус. Лікарні також відмовляються приймати.
Крім того, зараз збільшується кількість повідомлень про факти домашнього насильства та жорстокого поводження з дітьми. З цього приводу Мінсоц проводить спільні наради з представниками МВС. За результатами спілкування на місця має піти спільний план заходів, як діяти у цих ситуаціях.
На зауваження, що потрібна процедура, міністерка соцполітики відповіла: "Так. Але щоб керувати ситуацією на місцях, і не перекладалася відповідальність, ми пишемо рекомендації, як діяти в тій чи інший ситуації".
Через пандемію коронавірусу ускладнилася й процедура усиновлення дітей. Лазебна запевняє, що в регіони направили роз'яснення, а саму процедуру не зупиняли. Є обмеження тільки стосовно контактів з дітьми.
Оскільки без цього усиновлення не відбудеться, у рекомендаціях прописаний чіткий алгоритм дій, від початку спілкування з дитиною онлайн до продовження контакту з дитиною на подвір'ї закладу з дотримання всіх заходів безпеки. Звичайно, перш за все майбутні батьки повинні пройти тест на коронавірус.

1 липня 2026 р.
Повномасштабне вторгенення суттєво вплинуло на життя українських громад. Поряд із безпековими викликами загострилися проблеми психологічного благополуччя та гендерно зумовленого насильства, особливо у сільських і віддалених населених пунктах, де доступ до підтримки часто обмежений.

30 червня 2026 р.
У невеликих громадах особливо цінними стають простори, де можна не лише зустрітися, а й відчути підтримку, поділитися переживаннями та знайти внутрішні сили рухатися далі. Саме таким місцем відтепер стане кімната психологічного розвантаження «Острівець спокою. Простір довіри», створена у Крутівській громаді Чернігівської області в межах проєкту «Підтримка участі громадськості у зміцненні безпеки та психологічного здоров'я жінок у громадах, що постраждали від війни».

25 червня 2026 р.
У Киїнській громаді на Чернігівщині з'явилося місце, де можна відпочити в затінку дубової алеї, провести час із родиною чи друзями та водночас дізнатися, де шукати допомогу у складних життєвих ситуаціях. Саме таким став новий громадський простір «Тиха підтримка», створений у межах ініціативи жителів громади за проєктом «Підтримка участі громадськості у зміцненні безпеки та психологічного здоров'я жінок у громадах, що постраждали від війни», який реалізується ЖКУ за технічної підтримки ООН Жінки та фінансування Жіночого фонду миру та гуманітарної допомоги ООН (WPHF).