
Не може бути успішним чоловік, який не розуміє ґендерну рівність. Не може бути успішною країна, яка не впроваджує ґендерних принципів у всіх сферах життя. І сьогодні з нагоди дня місцевого самоврядування, ми говоримо про ґендерні тренди найуспішнішої реформи – децентралізації. Про жінок, які взяли на себе повноваження і відповідальність не тільки за майбутнє своєї родини, а цілої громади.
Автор: minregion.gov.ua
Не може бути успішним чоловік, який не розуміє ґендерну рівність. Не може бути успішною країна, яка не впроваджує ґендерних принципів у всіх сферах життя. І сьогодні з нагоди дня місцевого самоврядування, ми говоримо про ґендерні тренди найуспішнішої реформи – децентралізації. Про жінок, які взяли на себе повноваження і відповідальність не тільки за майбутнє своєї родини, а цілої громади.
Про це на Другому Українському Жіночому конгресі наголосив Віце-прем’єр-міністр – Міністр регіонального розвитку, будівництва та ЖКГ України Геннадій Зубко.
За його словами, на сьогодні тенденція представництва жінок в органах місцевого самоврядування така: 46% жінок — у селищних та сільських радах; 18% — у міських радах; 15% — у обласних радах; жінки-голови ОТГ – 14%. Найкраща ситуація з представництвом жінок в облраді – Хмельницька область – 21,4%, найгірша — в Одеській облраді – 8,3%.
«Чим вище статус представницького органу – тобто, де більше можливостей, ресурсів, фінансів та впливу – тим у депутатському корпусі представництво жінки є нижчим. Разом з тим, якщо подивитись на виконавчі комітети місцевих рад – там ситуація з точністю навпаки – працює абсолютна більшість жінок, які кожного дня роблять свою роботу і реалізовують проекти. Тож, наша мета – збільшити представництво жінок в органах місцевого самоврядування хоча б на 30%. І це – наша спільна робота з парламентом та депутатками», — зазначив Геннадій Зубко.
Другий тренд – ґендерно-орієнтовані проекти та регіональний розвиток нерозривні і крокують разом. «Коли в Мінрегіоні був проведений аналіз всіх проектів регіонального розвитку, вони виявились відверто ґендерно сліпі. І тому, ми почали з себе. В Мінрегіоні вже діє Кодекс рівних можливостей, працює 4 ґендерні радниці. На рівні Уряду наразі запроваджується механізм ґендерно-правового аналізу всіх нормативно-правових актів. Мінрегіон з наступного року змінить Методику розроблення, проведення моніторингу та оцінки результативності реалізації регіональних Стратегій розвитку. Вже у 2019 році вони будуть розроблятися з обов’язковим урахуванням ґендерної компоненти. Працюємо над запровадженням ґендерно-бюджетного орієнтування на місцевому рівні», — зазначив Геннадій Зубко.
Урядовець подякував Міжфракційному депутатському об’єднанню «Рівні можливості», менеджеркам і експерткам за активну роботу і їх включення у процес впровадження ґендерних принципів на регіональному рівні.

3 липня 2026 р.
Сьогодні словосполучення «гендерна рівність» звучить у медіа, на конференціях, у державних програмах і громадських дискусіях. Ми можемо сперечатися про темпи змін, говорити про нові виклики чи недосконалість рішень, але навряд чи когось здивує сама розмова про рівні права та можливості жінок і чоловіків. Але 20 років тому все було зовсім інакше!

1 липня 2026 р.
Повномасштабне вторгенення суттєво вплинуло на життя українських громад. Поряд із безпековими викликами загострилися проблеми психологічного благополуччя та гендерно зумовленого насильства, особливо у сільських і віддалених населених пунктах, де доступ до підтримки часто обмежений.

30 червня 2026 р.
У невеликих громадах особливо цінними стають простори, де можна не лише зустрітися, а й відчути підтримку, поділитися переживаннями та знайти внутрішні сили рухатися далі. Саме таким місцем відтепер стане кімната психологічного розвантаження «Острівець спокою. Простір довіри», створена у Крутівській громаді Чернігівської області в межах проєкту «Підтримка участі громадськості у зміцненні безпеки та психологічного здоров'я жінок у громадах, що постраждали від війни».