19 жителів Кишинева звернулися до суду з вимогою заборонити зовнішню рекламу з напівоголеними жінками. Вони вважають, що це принижує прекрасну стать. В уряді днями затвердили поправки до закону про рекламу, тому тепер з'явилися законні підстави для позовів
Автор: Мир 24
19 жителів Кишинева звернулися до суду з вимогою заборонити зовнішню рекламу з напівоголеними жінками. Вони вважають, що це принижує прекрасну стать. В уряді днями затвердили поправки до закону про рекламу, тому тепер з'явилися законні підстави для позовів, передає кореспондент МТРК «Мир» Віда Недов.
Шестеро позивачів звинувачують меблеву компанію в дискримінації жінок. Адвокат, що веде справу Дойна Стреістяну каже, що раніше не було жодного шансу виграти таку справу. Причиною тому - недосконале законодавство. Але зараз уряд прийняв поправки в закон про рекламу, де з'явиться нова заборона - на сексистську рекламу.
«Учасники процесу і судді не роблять різниці в поняттях «сексуальність» і «сексизм». Вони дуже відрізняються. Ми пропонуємо ввести поняття «сексизм» - це зображення напівголого тіла або особливої пози, яка призводить до формування помилкових стереотипів. Причому це стосуються не тільки слабкої статі - напівголі чоловічі тіла теж будуть під забороною», - пояснила адвокат, експерт з прав людини Дойна Страістяну.
Друга справа, яку веде Дойна, порушена проти молдавської компанії «Ponti», що виробляє колготки. Адвокат каже, що таку рекламу можна з легкістю переплутати з рекламою борделя. Кожен з 16-ти позивачів вимагають по тисячі євро моральної шкоди. Відповідачі - єдина компанія в країні, яка виробляє колготки. Фірма відкидає всі звинувачення, а директор Віктор Кашулян журиться: як можна рекламувати панчохи, не показуючи жіночі ноги?
«Нас заганяють в глухий кут. Я не знаю, як ми будемо рекламувати колготки. Мабуть, просто за допомогою написів і без зображень. Ми починали свою діяльність ще при Горбачові. Дійсно, за ці роки всяке бачили. Але такого необдуманого підходу до бізнесу ще не зустрічали", - журиться Віктор Кашулян.
В Асоціації рекламних агентств сподіваються, що нововведення будуть чітко прописані, адже грань, що розділяє сексуальність і сексизм, дуже тонка. І в Молдові, яка знаходиться на перетині культур Сходу і Заходу, кожен бачить проблему по-своєму. До того ж 70% покупок в усьому світі роблять жінки, і прибирати образ слабкої статі з рекламних щитів не завжди вигідно.
«Я не думаю, що це сильно вплине на обсяги продажів, бюджети. Треба тільки акуратніше працювати з зображеннями», - зазначає голова Асоціації рекламних агентств Молдови Галина Забловска.
Законопроект і нові положення про сексизм протягом 30 днів будуть передані в парламент. Якщо депутати вважатимуть, що молдовська реклама сповідує нерівне становище чоловіка і жінки, що провокує дискримінацію, то вже до літа рекламникам доведеться задуматися: як сфотографувати дівчину і при цьому не отримати повістку в суд.
2 червня 2026 р.
Коли навколо так багато тривог, найціннішим стає простір, де можна просто видихнути й відчути, що ти не одна. Для багатьох жінок у громадах Київщини та Чернігівщини, які пережили жахи війни, евакуацію та втрати, психологічна підтримка в межах проєкту «Підтримка участі громадськості у зміцненні безпеки та психологічного здоров'я жінок у громадах, що постраждали від війни» став саме таким безпечним прихистком.
29 травня 2026 р.
Повномасштабна війна Росії в Україні принесла в українські громади не лише руйнування та втрати, а й глибокі психологічні травми. Особливо гостро це відчувають жінки у невеликих селах і віддалених громадах, де доступ до підтримки обмежений, а пережитий досвід часто залишається непроговореним. Щоб підтримати цих жінок і громади Жіночий консорціум України реалізував проєкт «Підтримка участі громадськості у зміцненні безпеки та психологічного здоров'я жінок у громадах, що постраждали від війни» у Киїнській, Киселівській, Крутівській та Поліській громадах Київської й Чернігівської областей.
27 травня 2026 р.
Під час війни гендерно зумовлене насильство (ГЗН) в Україні не зникло. Навпаки, ризики для жінок значно зросли. Однак офіційна статистика не відображає реальних масштабів проблеми. Саме цей парадокс став одним із ключових висновків Моніторингу реалізації прав жінок у воєнний час (2022–2025 рр.).
