
В Англії одна з учасниць Лондонського марафону пробігла всю дистанцію забігу без тампона і зібрала $ 6,000 на боротьбу з раком грудей. Жінка розповіла, що вона зробила це, щоб довести, що "забобони про жіночу менструацію не мають значення".
Автор: Подробности
В Англії одна з учасниць Лондонського марафону пробігла всю дистанцію забігу без тампона і зібрала $ 6,000 на боротьбу з раком грудей.
Жінка розповіла, що вона зробила це, щоб довести, що "забобони про жіночу менструацію не мають значення".
"Сестринство, кров і груди в Лондонському марафоні 2015", - написала про цей марафон на своєму сайті Кіран Ганді, випускниця Гарвардської школи бізнесу та професійна барабанщиця.
Ганді організувала захід по боротьбі з раком грудей, зібравши при цьому $ 6,000 на благодійність.
"Під час марафону можна перемогти сексизм. Там забобони про жіночу менструацію не мають значення, і ми можемо переписати правила, як ми захочемо", - розповіла 26-річна дівчина.
Ганді пояснила, що менструація почалася у неї в ніч перед марафоном, але вона вирішила, що не скористається тампоном під час забігу на 42,2 кілометра.
"Я бігла, а кров текла по моїх ногах, я бігла за сестер, які не можуть дозволити собі тампони, і сестер, які, незважаючи на спазми і біль, приховують їх подалі і вдають, що у них все добре. Я бігла, щоб сказати, що цей біль, дійсно, існує, і ми справляємося з нею щодня. Марафон був радикальним і абсурдним, і кривавим на стільки, що я навіть не могла уявити собі такого", - додала Ганді.

3 липня 2026 р.
Сьогодні словосполучення «гендерна рівність» звучить у медіа, на конференціях, у державних програмах і громадських дискусіях. Ми можемо сперечатися про темпи змін, говорити про нові виклики чи недосконалість рішень, але навряд чи когось здивує сама розмова про рівні права та можливості жінок і чоловіків. Але 20 років тому все було зовсім інакше!

1 липня 2026 р.
Повномасштабне вторгенення суттєво вплинуло на життя українських громад. Поряд із безпековими викликами загострилися проблеми психологічного благополуччя та гендерно зумовленого насильства, особливо у сільських і віддалених населених пунктах, де доступ до підтримки часто обмежений.

30 червня 2026 р.
У невеликих громадах особливо цінними стають простори, де можна не лише зустрітися, а й відчути підтримку, поділитися переживаннями та знайти внутрішні сили рухатися далі. Саме таким місцем відтепер стане кімната психологічного розвантаження «Острівець спокою. Простір довіри», створена у Крутівській громаді Чернігівської області в межах проєкту «Підтримка участі громадськості у зміцненні безпеки та психологічного здоров'я жінок у громадах, що постраждали від війни».