Молоді і не молоді жінки Йоханенесбурга вийшли на вулиці, виключно в міні-спідницях, щоб сказати своє "ні" сексуальним домаганням з боку сильної статі і добитися права носити те, що їм подобається.
Автор: ТВЦ
Молоді і не молоді жінки Йоханенесбурга вийшли на вулиці, виключно в міні-спідницях, щоб сказати своє "ні" сексуальним домаганням з боку сильної статі і добитися права носити те, що їм подобається.
Жінки ПАР протестують і вимагають від своїх чорношкірих чоловіків поваги. Але ситуація не революційна, оскільки африканські дами згодні на просту рівноправність. У чому вона полягає - в матеріалі Олександра Самиліна.
Це не демонстрація дам з нетрадиційною орієнтацією. Молоді і не молоді жінка Йоханенесбурга вийшли на вулиці, щоб сказати своє "ні" сексуальним домаганням з боку сильної статі. Їх дуже обурив випадок, коли на одній зі столичних стоянок таксі, побачивши двох дівчат у міні, водії почали їх фотографувати, а потім і відверто приставати. З усього цього несподівано вийшов неабиякий скандал. Жінки вийшли на вулиці демонстративно в міні, а міністр у їхніх справах в уряді ПАР попередила, що закриє стоянку, де знаходяться люди, якы не поважають слабку стать.
Лулу Гзіндвана, міністр у справах жінок в уряді ПАР:
- Чоловіки у нас одягаються як хочуть. Можуть вийти в шортах або майже зовсім роздягнені, демонструючи при цьому свої товсті животи. І ніхто їм нічого не скаже. Тим більше не буде домагатися. А нам постійно наказують, що і як ми повинні робити. Давайте жити на рівних.
Отже, міні-протест викликаний, в першу чергу, бажанням африканських дам, носити те, що їм подобається. А по-друге, вони вимагають поваги за статевою ознакою.
Міранда Коману, представник Ліги жінок Африканського національного конгресу:
- Якщо дивитися на жінку, як на сексуальний об'єкт, то все одно як вона одягнена - в міні, в брюки або довгу спідницю. А нам важливо, щоб до нас змінилося саме ставлення.
2 червня 2026 р.
Коли навколо так багато тривог, найціннішим стає простір, де можна просто видихнути й відчути, що ти не одна. Для багатьох жінок у громадах Київщини та Чернігівщини, які пережили жахи війни, евакуацію та втрати, психологічна підтримка в межах проєкту «Підтримка участі громадськості у зміцненні безпеки та психологічного здоров'я жінок у громадах, що постраждали від війни» став саме таким безпечним прихистком.
29 травня 2026 р.
Повномасштабна війна Росії в Україні принесла в українські громади не лише руйнування та втрати, а й глибокі психологічні травми. Особливо гостро це відчувають жінки у невеликих селах і віддалених громадах, де доступ до підтримки обмежений, а пережитий досвід часто залишається непроговореним. Щоб підтримати цих жінок і громади Жіночий консорціум України реалізував проєкт «Підтримка участі громадськості у зміцненні безпеки та психологічного здоров'я жінок у громадах, що постраждали від війни» у Киїнській, Киселівській, Крутівській та Поліській громадах Київської й Чернігівської областей.
27 травня 2026 р.
Під час війни гендерно зумовлене насильство (ГЗН) в Україні не зникло. Навпаки, ризики для жінок значно зросли. Однак офіційна статистика не відображає реальних масштабів проблеми. Саме цей парадокс став одним із ключових висновків Моніторингу реалізації прав жінок у воєнний час (2022–2025 рр.).
