В американській армії жінки тренуються практично на рівні з чоловіками. І вимоги до них ставлять такі ж, як і до чоловіків. Про це сьогодні у рамках дискусії між американськими та українськими військовими з приводу важливості фізпідготовки та її вплив на кар’єру військовослужбовця у збройних силах НАТО розповіла сержант ЗС США Катерина Реммікс, повідомляє кореспондент Galnet.
Автор: Galnet
В американській армії жінки тренуються практично на рівні з чоловіками. І вимоги до них ставлять такі ж, як і до чоловіків. Про це сьогодні у рамках дискусії між американськими та українськими військовими з приводу важливості фізпідготовки та її вплив на кар’єру військовослужбовця у збройних силах НАТО розповіла сержант ЗС США Катерина Реммікс, повідомляє кореспондент Galnet.
«Тому що, коли ми підемо воювати, ми воюватимемо не тільки проти жінок, але й проти чоловіків. Тому підготовка мусить бути сильною» , – сказала американський сержант.
Звісно ж, з огляду на деякі фізичні відмінності, жінкам спершу куди важче призвичаїтися до тої норми, яку виконують чоловіки, та наполегливі тренування з часом усіх урівнюють. Система ж тренувань базується не за гендерним принципом, а виключно за рівнем бойової та фізичної підготовки кожного бійця зокрема.
За словами сержанта ЗС США К.Реннікс, їй, щоби набрати 300 балів (а це – максимум), треба 50 разів відтиснутися від землі, зробити 82-а присідання та пробігти дві милі за 15 хвилин і 40 секунд.
«До служби в армії я не займалася фізичними вправами, і мені було доволі важко виконувати програмні норми. Але з часом я стала виконувати усі вправи на потрібному рівні і тепер щонайменше раз на тиждень піднімаю важку вагу, аби м’язи міцнішали», – говорить вона.
Хоча деякі обмеження на жінок все-таки накладають: вони мають право носити довге волосся, але його постійно потрібно стягувати у вузол, а також не користуватися косметикою. Статистично, як чоловік, так і жінка, мають рівні шанси на те, аби дослужитися до високих чинів – все залежить лише від особистого бажання бійця.
А мотивує йти служити, за словами К.Реммікс, почуття обов’язку перед рідною країною, а також своєрідний статус прикладу, який можуть наслідувати інші. До того ж, у своїй сім’ї вона перша жінка-військовослужбовець, що для неї є предметом неабиякої гордості.
3 липня 2026 р.
Сьогодні словосполучення «гендерна рівність» звучить у медіа, на конференціях, у державних програмах і громадських дискусіях. Ми можемо сперечатися про темпи змін, говорити про нові виклики чи недосконалість рішень, але навряд чи когось здивує сама розмова про рівні права та можливості жінок і чоловіків. Але 20 років тому все було зовсім інакше!
1 липня 2026 р.
Повномасштабне вторгенення суттєво вплинуло на життя українських громад. Поряд із безпековими викликами загострилися проблеми психологічного благополуччя та гендерно зумовленого насильства, особливо у сільських і віддалених населених пунктах, де доступ до підтримки часто обмежений.
30 червня 2026 р.
У невеликих громадах особливо цінними стають простори, де можна не лише зустрітися, а й відчути підтримку, поділитися переживаннями та знайти внутрішні сили рухатися далі. Саме таким місцем відтепер стане кімната психологічного розвантаження «Острівець спокою. Простір довіри», створена у Крутівській громаді Чернігівської області в межах проєкту «Підтримка участі громадськості у зміцненні безпеки та психологічного здоров'я жінок у громадах, що постраждали від війни».
