
Нове положення командування армії США, оприлюднене 31 березня, забороняє солдатам американської армії носити дреди, афрокосичкі та інші національні зачіски, а також мати татуювання на обличчі, шиї і руках, пише видання The New York Times.
Автор: РИА Новости
Нове положення командування армії США, оприлюднене 31 березня, забороняє солдатам американської армії носити дреди, афрокосичкі та інші національні зачіски, а також мати татуювання на обличчі, шиї і руках, пише видання The New York Times.
Багато солдатів заявляють, що після введення нових правил більше не відчувають себе частиною американської армії. Критики кажуть, що нове правило покликане очистити армійські лави від "бур'янів" і сприятиме зменшенню чисельності збройних сил.
Більше 17 тисяч чоловік підписали петицію про скасування заборони, розміщену на сайті Білого дому. Серед незадоволених чимало солдатів, що служили в Іраку і Афганістані. "У бойовій обстановці не так важливо, як виглядає ваші волосся або чи є на ваших руках татуювання, на карту поставлені набагато важливіші речі", - упевнений військовий експерт Лексінгтонского університету Лорен Томпсон.
Основна маса незадоволених забороною на носіння деяких зачісок - темношкірі жінки-військовослужбовці. На їх думку, командування не розуміє різниці між прямими і кучерявим волоссям і використовує як еталон зачіски, які можуть носити білі жінки.
"Наше волосся кучеряве від природи, з цим нічого не поробиш. Як ми можемо змінити себе?" - обурюється одна з військовослужбовців. За її словами, начальство вважає акуратними лише пряме волосся. Однак кошти, необхідні для випрямлення волосся, надзвичайно важко отримати в умовах служби, наприклад в Афганістані.
"Жінки-афроамериканки повинні брати участь у розробці армійських стандартів зачісок", - заявила підполковник Елейн Конвей, прес-секретар армії. Імена темношкірих жінок-учасниць обговорення американська армія не розголошує.
Як армія США позбулася дискримінації сексуальних меншин
Президент США Барак Обама в кінці грудня 2010 року підписав історичний закон про скасування закону, введеного за часів президента Білла Клінтона і прозваного Don't Ask Don't Tell ("Не питай, не говори"). Суть скасованого закону полягала в тому, що гомосексуалістам і лесбіянкам дозволено служити в збройних силах США, але одночасно заборонено розкривати свою сексуальну орієнтацію, а військовому командуванню - задавати питання про неї. Гомосексуалісти вважали закон лицемірним і багато років домагалися реалізації права вільно говорити про свою орієнтацію, нехай навіть і на службі. З 20 вересня 2011 сексуальна орієнтація не може бути підставою для відмови в праві служити у військах.
У серпні 2013 Пентагон розширив соціальні пільги для військових, які перебували у гомосексуальних спілках, та їх партнерів, прирівнявши їх у цьому до гетеросексуальних подружжь. Одностатеві партнери, зокрема, отримали право відвідувати один одного в госпіталі, доступ до програм у галузі освіти та підтримки молоді та компенсацію в разі загибелі партнера.

21 серпня 2026 р.
В ніч проти 20 серпня російські агресори завдали масованого удару балістичними та крилатими ракетами по Києву та Київській області. Удень столицю знову атакували дрони, в результаті знову загинула людина. Загалом загинуло 17 людей та десятки отримали поранення.

19 серпня 2026 р.
30 липня, у Всесвітній день боротьби з торгівлею людьми, на Рівненщині говорили про те, про що особливо важливо пам’ятати під час війни: ризики насильства, експлуатації та торгівлі людьми зростають, а отже, захист прав жінок має бути постійним і системним.

3 серпня 2026 р.
У мережі Жіночого консорціуму України є організації, які разом із нею пройшли десятки років змін, реформ, перемог і нових викликів. Центр громадської активності «Синергія» із Чернівців – одна з них. Майже чверть століття співпраці, десятки спільних заходів і проєктів, але найцінніше тут не цифри.