
Жінок із малими дітьми часто розглядають як дешеву робочу силу. Бо вони готові виконувати будь-яку роботу, аби не сидіти вдома. Після декрету довго не могла знайти роботу в офісі. Нарешті влаштувалася. За перші два тижні заплатили тисячу гривень, а обов'язків керівник дав стільки, що голова кругом, — каже киянка Тамара, 35 років. — Я бухгалтер. Мала додатково виконувати ще роботу офіс-менеджера, юриста. Приходила в офіс найперша. Додому йшла на годину-півтори пізніше за інших
Автор: Gazeta.ua
— Дитині вже чотири місяці. Спати простіше вкладаю, швидше годую, памперси міняю. Поступово вивільняється трохи часу, тож почала шукати роботу з гнучким графіком. Щоб забирала не більше трьох годин на день, — говорить 23-річна Яна Гуменюк із міста Могилів-Подільський на Вінниччині.
— Дала оголошення в Інтернеті, що готова розглянути будь-які пропозиції. На сайтах пошуку роботи молодим мамам пропонують бути менеджерами, рекламщиками, вести сторінки компаній у соціальних мережах, набирати тексти. Але найчастіше — продавати косметику. Мені це не підходить, — продовжує Яна. — Наприклад, в "Оріфлеймі" обіцяють високі зарплати. Але врешті все зводиться до того, що ти тільки сам стаєш покупцем продукції. Спочатку говорили — ніяких грошей вкладати не доведеться. Потім з'ясовується: за реєстрацію заплати, зроби першу покупку на певну суму.
— Жінок із малими дітьми часто розглядають як дешеву робочу силу. Бо вони готові виконувати будь-яку роботу, аби не сидіти вдома. Після декрету довго не могла знайти роботу в офісі. Нарешті влаштувалася. За перші два тижні заплатили тисячу гривень, а обов'язків керівник дав стільки, що голова кругом, — каже киянка Тамара, 35 років. — Я бухгалтер. Мала додатково виконувати ще роботу офіс-менеджера, юриста. Приходила в офіс найперша. Додому йшла на годину-півтори пізніше за інших.
— В інтернеті більшість оголошень "робота для мам" — від шахраїв, — розповідає 27-річна харків'янка Катерина, має двох дітей. За освітою — психолог. — Наприклад, пропонують набирати тексти вдома. Але там цікава умова. Спочатку платиш гроші, щоб тобі вислали посилку з книгами, з яких треба брати тексти. Ті ж умови були, коли пропонували робити вдома біжутерію. На форумах читала, що приходять порожні ящики або взагалі нічого не надсилають.
— Останнім часом усі більше зосереджені на пошуку роботи для переселенців із Донбасу. Але залишаються ще й такі проблемні категорії, як випускники без досвіду роботи, люди старші 45 років та жінки з дітьми, — говорить Людмила Перевертень, 49 років, керівник проекту "Дуже потрібна робота".
— Українські роботодавці рідко готові виявити лояльність до жінок із дітьми. Іноземні компанії навпаки дозволяють працювати за гнучким графіком. Поширене це в ІТ-сфері й електронній комерції. Ці бізнеси активно розвиваються. Роботодавці готові переводити працівників на віддалену форму співпраці чи особливий графік. Бо важливий результат. А не те, скільки часу спеціаліст проводить за робочим столом. Жінкам із дітьми простіше шукати роботу в галузях, де зараз бракує професійних кадрів. Наприклад, якщо є досвід інженера-конструктора чи технолога харчового виробництва. Також радимо змінити професію, пройти додаткові курси.

3 липня 2026 р.
Сьогодні словосполучення «гендерна рівність» звучить у медіа, на конференціях, у державних програмах і громадських дискусіях. Ми можемо сперечатися про темпи змін, говорити про нові виклики чи недосконалість рішень, але навряд чи когось здивує сама розмова про рівні права та можливості жінок і чоловіків. Але 20 років тому все було зовсім інакше!

1 липня 2026 р.
Повномасштабне вторгенення суттєво вплинуло на життя українських громад. Поряд із безпековими викликами загострилися проблеми психологічного благополуччя та гендерно зумовленого насильства, особливо у сільських і віддалених населених пунктах, де доступ до підтримки часто обмежений.

30 червня 2026 р.
У невеликих громадах особливо цінними стають простори, де можна не лише зустрітися, а й відчути підтримку, поділитися переживаннями та знайти внутрішні сили рухатися далі. Саме таким місцем відтепер стане кімната психологічного розвантаження «Острівець спокою. Простір довіри», створена у Крутівській громаді Чернігівської області в межах проєкту «Підтримка участі громадськості у зміцненні безпеки та психологічного здоров'я жінок у громадах, що постраждали від війни».