«ЗНО — не лотерея», «ЗНО через пень-колоду» — з такими лозунгами, після оголошення відповідей на тест з української мови та літератури під стіни МОН прийшли цьогорічні випускники. Обурення школярів викликали завдання до тексту твору Галини Пагутяк «Потрапити в сад», а саме оповідання «Маленький шлях — не для людей». Випускники шкіл наголошують, що запропоновані варіанти відповідей синонімічні, а самі відповіді абсурдні. Отож абітурієнти почали збирати підписи під петицією до директора УЦОЯО Ігоря Лікарчука, яку підтримало вже майже дванадцять тисяч школярів. Крім того, після протесту, висунули низку вимог. Серед них: зарахувати запитання №29 — 33 як правильні, повернути абітурієнтам 2016 року 30 хвилин для складання тесту, подати не менше ніж три теми для твору та скасувати пороговий бал.
Автор: Львівська газета
Укладачі тестів цьогоріч взялися випробовувати не тільки нерви випускників
«ЗНО — не лотерея», «ЗНО через пень-колоду» — з такими лозунгами, після оголошення відповідей на тест з української мови та літератури під стіни МОН прийшли цьогорічні випускники. Обурення школярів викликали завдання до тексту твору Галини Пагутяк «Потрапити в сад», а саме оповідання «Маленький шлях — не для людей». Випускники шкіл наголошують, що запропоновані варіанти відповідей синонімічні, а самі відповіді абсурдні. Отож абітурієнти почали збирати підписи під петицією до директора УЦОЯО Ігоря Лікарчука, яку підтримало вже майже дванадцять тисяч школярів. Крім того, після протесту, висунули низку вимог. Серед них: зарахувати запитання №29 — 33 як правильні, повернути абітурієнтам 2016 року 30 хвилин для складання тесту, подати не менше ніж три теми для твору та скасувати пороговий бал.
Після буремних подій під Міністерством освіти і науки України зі школярами вирішив зустрітися пан Лікарчук. Під час двогодинної розмови вдалося досягти чималих результатів. За словами Ігоря Лікарчука, четверту вимогу щодо порогового бала зняли. Щодо третьої та четвертої, представники УЦОЯО пообіцяли, укладаючи тести ЗНО-2016, думати над тим, як їх реалізувати. Проте найважчим далося рішення щодо запитань №29 — 33.
— Наша позиція чітка: крім тих, хто незадоволений завданнями 29 — 33, є і такі, хто їх успішно виконав. Прийняти точку зору однієї сторони не можемо. Рішення буде ухвалено після завершення експрес-аналізу робіт. Зустріч мені дуже сподобалася. Радий за цих молодих людей. Університети, образно кажучи, мають «полювати» за такими, — написав у Facebook директор УЦОЯО Ігор Лікарчук.
На захист випускників стали й експерти. Між ними й членами робочої групи ЗНО (яких досі ніхто не знав, яких не розголошують в УЦОЯО) розгорілися дискусії щодо проблемних завдань до тексту. Зокрема, кандидат філологічних наук, в. о. завідувача кафедри теорії і практики журналістики Львівського національного університету імені Івана Франка Богдан Тихолоз вважає, що майже чверть завдань з української мови, м’яко кажучи, не мають однозначної відповіді, а логіка деяких запитань незбагненна навіть для кандидатів і докторів філософії.
— За всі роки ЗНО з української мови та літератури не пригадую собі настільки недбало підготовленого блоку мовознавчих завдань, — зазначає на своїй сторінці у Facebook Богдан Тихолоз. — З-поміж 33 завдань першої частини (українська мова базового рівня) принаймні 7 видаються мені неоднозначними, тобто такими, що не мають чіткої правильної відповіді або містять їх декілька. Це приблизно одна п’ята мовних завдань та одна восьма усіх завдань цьогорічного ЗНО.
Один з розробників програми ЗНО з української мови Олександр Авраменко погоджується з тим, що текст і завдання до нього були проблемними. Проте, як з’ясувалося, для чоловіка залишається загадкою, як могло статися, що такі тести потрапили до завдань ЗНО.
— Для мене це — загадка, — переконує Олександр Авраменко. — Три установи проводять експертизу, тобто читають текст ще до ЗНО, дають оцінку, й лише після схвалення текст і завдання подають у тести. Як вони пройшли перевірку, я не знаю.
Та не всі такої думки. Доктор філологічних наук, професор Харківського університету імені В. Каразіна Світлана Ломакович та кандидат філологічних наук, доцент Василь Терещенко (за версією Богдана Тихолоза, вони є творцями цьогорічного ЗНО з української мови) все-таки відстоюють правильність скандальних завдань. На їхню думку, текст «Маленький шлях — не для людей», — ідеальний для того, щоб побачити рівень сформованості читацької компетентності випускника. Крім того, як зразок тексту художнього стилю на філософську тематику цілком прийнятний для тесту з української мови. А завдання розраховані на те, щоб їх змогли виконати лише найкраще підготовлені учасники.
Виникає запитання, скільки було таких найкраще підготовлених випускників, які успішно впоралися із завданням? Невже, на думку укладачів, сама авторка твору — Галина Пагутяк, яка не змогла дати правильні відповіді на завдання до свого ж тексту, — не має найкращої підготовки? Отож, зі свого боку, письменниця надіслала відкритого листа директору УЦОЯО Ігорю Лікарчуку, в якому виклала обурення щодо завдань, пов’язаних з її твором.
— Обравши мій текст для аналізу, автори запитань і відповідей безперечно розуміли, що це — складний філософський текст, який можна по-різному інтерпретувати, але повелися непрофесійно, — переконує Галина Пагутяк. — Хоча б могли звернутися до мене за консультацією. Якби запитання було сформульовано коректно й зрозуміло, це не викликало б такої хвилі обурення в суспільстві. Абітурієнти звернулися до мене, щоб я дала відповіді на тестові завдання. Я прочитала їх і зрозуміла, що розумні відповіді можна отримати лише тоді, коли ставлять розумні запитання.
У коментарі «Газеті» Галина Пагутяк зазначила, що намагалася зробити завдання до тексту, однак жодна відповідь не була правильною.
— А який сенс вгадувати, коли жодна відповідь не є правильною? Я лише посміялась, як і більшість батьків, учених-філологів, письменників і журналістів, — розповідає письменниця. — Але дітям не до сміху. Їм розбили серце, підсунувши цю нісенітницю, з якої нема що вибирати.
Та парадокс ще й у тому, що автор не погоджується із трактуванням свого тексту. Галина Пагутяк вважає це абсурдом та наругою над авторським твором. Отож солідарна з абітурієнтами, оскільки вважає їхні протести цілком справедливими. Як з’ясувалося, у Законі України «Про авторське право і суміжні права» є стаття, яка стає на захист письменниці. Начальник відділу нормативно-правового забезпечення у сфері авторського права та суміжних прав Державної служби інтелектуальної власності Олексій Арданов зазначив, що у 23 статті цього закону є випадки, коли можна використовувати твори у шкільній літературі без відома автора, а також 15 стаття, у якій ідеться про майнові права автора.
— Без згоди автора допускається відтворення уривків з опублікованих письмових творів, аудіовізуальних творів як ілюстрацій для навчання за умови, що обсяг такого відтворення відповідає меті, — зазначає Олексій Арданов. — Тобто використовувати можна лише частини тексту. Крім того, неправильне трактування твору — це питання, яке можна розглядати, згідно із 15 статтею. Отож, якщо переінакшили сам текст чи спотворили те, що в нього закладав сам автор, він має право протидіяти цьому перекрученню.
Тому після гучних протестів, невдоволених думок експертів та не сприйнятих «правильних» відповідей автором тексту Галиною Пагутяк в УЦОЯО вирішили зробити експрес-тест. Якщо за його результатами буде встановлено, що велика кількість абітурієнтів не змогла правильно виконати зазначені завдання, то УЦОЯО проситиме комісію з визначення результатів ще раз переглянути правильні відповіді. Олександр Авраменко зазначає, що експрес-тест зможе показати, чи спрацювали завдання. Якщо ні, їх усунуть. На його думку, це єдине правильне рішення.
Однак імена укладачів тестів та тих, хто визначатиме правильні відповіді, в УЦОЯО не називають. Лише зазначають, що комісію сформовано з досвідчених та висококваліфікованих фахівців, які працюють у загальноосвітніх навчальних закладах, університетах, наукових і методичних установах. Олександр Авраменко теж відмовився розповісти бодай якусь інформацію, проте обмовився, що його запросили бути одним з тих, хто розсудить. Експерти кажуть, було б правильно до експертної групи залучити автора проблемного тексту Галину Пагутяк. Та в розмові письменниця повідомила, що їй запрошення не надходило. На думку пані Пагутяк, експертів повинні обирати в міністерстві або ж громадою, а УЦОЯО потрібно перевірити на корупційність, звільнити авторів з питань мови та зробити так, щоб діти не втратили балів.
Натомість в Українському центрі оцінювання якості освіти пообіцяли шукати вихід із ситуації. На початку травня повинні повідомити рішення експертної комісії і лише після цього визначати остаточні результати тесту ЗНО з української мови та літератури.
Нагадаємо, як поінформувала згодом прес-служба Українського центру оцінювання, три завдання ЗНО з української мови мають незадовільні характеристики. Апеляційній комісії УЦОЯО доручили розглянути механізм оцінювання завдань до тексту Г. Пагутяк «Маленький шлях – не для людей...» з урахуванням їхніх психометричних характеристик за результатами експрес-аналізу та на підставі рішень предметної фахової комісії з української мови
20 липня 2026 р.
Уявіть школу, де дорослі вчаться слухати дітей. А діти – не просто говорити про свої права, а досліджувати, ставити незручні запитання й шукати рішення, які можуть змінити їхні громади. Саме така ідея закладена у Літню школу «Лабораторія впливу "Child Rights Makers"», яка стартувала сьогодні у межах проєкту «Зміцнення громадянського суспільства для забезпечення прав дітей».
19 липня 2026 р.
Так склалося, що робота у Вишгороді можлива лише в неділю, і дуже часто саме цю ніч припадають масовані обстріли. Але щоразу, попри втому, тривогу й недосип, наші колеги залишаються готовими підтримувати тих, хто зараз найбільше потребує допомоги.
16 липня 2026 р.
Команда Київського хабу проєкту «Допомога, відновлення, відбудова для дітей та України, про яку вони мріють. Частина III» продовжує зустрічі батьківського клубу, створюючи безпечний простір, де жінки можуть не лише отримати нові знання, а й знайти підтримку, якої так часто бракує у щоденному житті.
