Від нульового представництва до 23% жінок у парламенті Киргизстану за 2 роки

3-4 жовтня відбувся воркшоп на тему «Стратегія збільшення кількості жінок у політиці». Досвідом Киргизстану, у форматі відео конференції, ділилась Зульфія Кочорбаєва, представник парламенту,  гендерний експерт Агентства Соціальних Технологій.

Пропонуємо для ознайомлення приклад цієї країни:

 Від нульового представництва

до 23% жінок у парламенті Киргизстану за 2 роки

Підсумки парламентських виборів 2005 року - 0% жінок в парламенті країни стало яскравим доказом того, що існуюча виборча система створює приховані бар'єри саме для жінок. Наразі Киргизстан Міжпарламентським союзом (IPU) відзначений як лідер за темпами збільшення представництва жінок в парламенті.

У публічних дискусіях в Киргизстані, як і в багатьох інших країнах, були спроби перекласти провину на самих жінок, але різні дослідження говорять про інше: при багатомандатних округах на місцевих виборах виборці обов'язково другими / третіми обирають жінок, і тільки в умовах одномандатних округів, коли потрібно вибрати лише одного кандидата, на користь чоловіків працюють гендерні стереотипи і вся система агітації за клановою ознакою укупі з підкупами. Активістка НГО Бішкеку Нургуль Джанаєва говорить так: «- Когда мы говорим о мужчинах, то никого не волнует, какие ресурсы они используют, какие методы применяют, коррумпированы они или нет. Когда же речь заходит о женщинах, тут же возникает двойной стандарт: «Если она объявилась, она должна быть безупречной».

Політика держави, що формулюється представниками однієї статі, не може відповідати потребам всіх громадян.

У квітні 2005р. жіночий рух Киргизстану на своєму національному форумі виробив Об'єднану платформу дій до 2010 року, де одним з головних пріоритетних напрямків було лобіювання змін електорального законодавства.

В результаті жіночими організаціями були вироблені різні гендерні спец. заходи:

• За пропорційною системою:

Преференції для партій, які вводять подвійне квотування у списках кандидатів: не тільки облік пропорцій кандидатів - жінок і чоловіків, але і їх черговість у списку («У списку кандидатів від партії у кожній трійці повинні бути представники обох статей»). Можливі преференції: зниження виборчого застави, надання додаткового ефірного часу та ін

Мінімальну квоту представленості людей однієї статі в списках кандидатів від політичних партій (не менше 30%) і санкції щодо партій, які не дотримуються даний принцип: від штрафів до відмови в реєстрації.

На сьогодні преференції не діють, діють санкції: Партія комуністів Киргизстану і партія «Замандаш» - не були зареєстровані ЦВК КР, оскільки їх списки не витримували гендерної квоти.

• За мажоритарною системою:

Спеціальні заходи через формування «трьохмандатних» округів (чоловічий, жіночий та змішаний списки кандидатів).

Пропонований пакет пропозицій зустрів опір з боку депутатів. Виникла необхідність привернення уваги широкої громадськості до цієї проблеми через ЗМІ. Однак мас-медіа знаходяться в ситуації вибору рейтингових сюжетів і тем, формат звичайних освітніх програм їм не цікавий. У зв'язку з цим виникла необхідність відійти від традиційних методів роботи сконцентруватися на проведенні креативної медіа кампанії. У цьому зв'язку жіночі організації прийняли рішення розширити масштаби і змінити форми впливу.

Агентством Соціальних Технологій та національної жіночої мережею «Жінки Можуть Все!», за консультативної та технічної підтримки БДІПЛ ОБСЄ була розроблена медіа-стратегія лобіювання гендерних квот. У даній гендерній медіа-стратегії планувалося широке використання символічних акцій і проведення PR-кампаній. (Детальніше інформація буде  в наступній статті)

РЕЗУЛЬТАТИ

На референдумі в жовтні 2007 року були схвалені нова редакція Конституції, відповідно до якої вибори до парламенту повинні проходити за пропорційною системою, і новий Кодекс про вибори Киргизстану. Стаття 72 даного Кодексу включала в себе гендерну подвійну квоту, квоту для етнічних меншин та молоді: «При визначенні списку кандидатів політична партія зобов'язана врахувати представництво:

þ     не більше 70% осіб однієї статі, при цьому різниця черговості у списках кандидатів жінок і чоловіків, висунутих від політичних партій, не повинна перевищувати трьох позицій;

þ     не менше 15% осіб не старше 35 років;

þ     не менше 15% громадян, які представляють різні національності ».

Призначені на 16 грудня 2007р. услід за розпуском парламенту вибори проходили вже за новими правилами. Взяти участь у виборній кампанії могли тільки ті партії, чиї списки кандидатів відповідали зазначеним вимогам. Слід зазначити, що внаслідок прийнятих електоральних спец. заходів значно активізувалося залучення жінок-лідерів в діяльність політичних партій.

З 12 політичних партій, що беруть участь у виборах, сьогодні в парламенті представлено 3 партії. Загальне число жінок-депутатів - 26, що становить 23% від загального складу депутатів парламенту. Вперше в історії парламенту країни жінка займає пост віце-спікера; майже в половині (в 5 з 12) комітетів парламенту жінки-депутати входять в керівництво, в тому числі і в таких "нетрадиційних" для жінок як Комітет з оборони, безпеки, правопорядку та судово-правовій реформі та Комітет по земельно-аграрних питаннях, екології та надзвичайних ситуацій.

Представленість жінок у парламенті стимулювала розширення числа жінок у виконавчій і судовій владі: в уряді - 22%, Голова Конституційного суду, Голова Верховного суду - жінки.

У тісній співпраці жінок-депутатів та гендерних експертів з жіночих НУО в рамках Альянсу Жіночих Законодавчих Ініціатив Киргизстану проводиться гендерна експертиза найбільш значущих законопроектів, рекомендації враховуються і озвучуються жінками-депутатами, наприклад: проект закону про політичні партії, про державне соціальне замовленні (прийнятий), проект пенсійної реформи, проект закону про державну службу, нова редакція закону про гендерну рівність (прийнятий), проведені парламентські слухання по виконанню закону про домашнє насильство.

В сімейний і кримінальний кодекс було внесено зміни щодо шлюбного віку: у Киргизстані шлюбний вік для нареченої становив 16 років і цією нормою часто зловживали: ранні шлюби, застосування практики крадіжки наречених. Жінки - депутати лобіювали норму щодо збільшення шлюбного віку до 18 років, а в разі крайньої необхідності - 17 років, як для дівчат так і для хлопців.

Ще в червні 2007 року депутати попереднього «чоловічого» парламенту стверджували, що гендерних квот в Киргизстані не буде ніколи, а сьогодні багато хто з них, даючи інтерв'ю, відзначають як позитивний фактор роботу жінок-депутатів.