Як навчити дітей правильно поводитися з грошима

Навчитися розумно поводитися з грошима, заощаджувати і навіть ефективно продавати товар можна ще в дитинстві. Кореспондент BBC Capital досліджує, як навчити дітей азам бізнесу та ділового спілкування.

Каролін Гассе отримала перші уроки бізнесу, коли їй було всього шість років, на блошиних ринках свого рідного міста Кронберга в Німеччині.

Батько вчив її заощаджувати гроші, пропонуючи торгуватися за товари, які їй подобалися. Він відходив у бік і дивився, як Каролін переконувала продавців.

"Підійди і запитай ціну. Коли тобі скажуть: "10 євро", відповідай: "У мене є тільки п'ять. За п'ять не продасте? " – згадує вона слова батька. – Зазвичай це спрацьовувало. Можливо, тому що я була маленькою дівчинкою, яка вміла поводитись з грошима".

Зараз Каролін 16 років, і у неї дві роботи: вона тренер з верхової їзди та викладачка англійської. Вона сподівається незабаром заощадити достатньо грошей, щоб оплатити курс з верхової їзди і отримати сертифікат. Їй пощастило: вона отримала перше уявлення про світ бізнесу у дитинстві й у реальних життєвих обставинах. Далеко не у всіх підлітків є така можливість.

У нещодавно опублікованій доповіді Організації економічного співробітництва та розвитку відзначається, що сучасній молоді гостро не вистачає фінансової грамотності. У 13 країнах, де проводилося дослідження, кожен сьомий студент виявився нездатним приймати прості рішення з приводу повсякденного бюджету.

Деріл Бернстайн, американський підприємець із Санта-Барбари і автор книжки "Краще, ніж кіоск з лимонадом! Ідеї малого бізнесу для дітей", вважає, що дитинство – найкраща пора для розвитку ділових навичок. Зараз Бернстайну 38, а свою книгу він написав у 15 років. За його словами, опанування підприємництва в юному віці має свої плюси.

"Ви не маєте звільнятися з роботи, і у вас є час, – пояснює він. – Багато з тих, хто досяг значного успіху в 20-25 років, як-от засновник Facebook Марк Цукерберг, почали практикувати ділові навички за 10-15 років до цього".

Деріл Бернстайн щойно вигідно продав бізнес з виготовлення цифрових підписів. Він з юного віку навчився виявляти споживчу потребу в чомусь і створювати відповідні продукти і послуги. Наприклад, він підносив газети від під'їзних доріжок, де їх залишав листоноша до самих дверей будинків.

"Я бачив, як мої сусіди зранку в куртках і черевиках похмуро шкутильгали заледенілою доріжкою", – згадує Бернстайн. Виявилося, що за його послуги люди були готові заплатити навіть більше, ніж коштувала сама газета.

Існує кілька важливих правил, які діти мають засвоїти про гроші. І нижче ми пропонуємо три з них.

Правило 1: За роботу платять гроші

Ханна, внучка Пеггі Россер, почала отримувати дрібні гроші за допомогу по домашньому господарству з трирічного віку.

"Ханна засвоїла, що робота приносить гроші, а з ними і здатність щось купити", – каже Россер, консультант у Центрі розвитку малого бізнесу в Університеті Анджело в Техасі.

Коли Ханна, якій зараз п'ять років, закинула 15 зароблених десятицентових монет в автомат з продажу газованої води, у її матері з'явився привід поговорити з дочкою про те, як співвідносяться миттєве задоволення бажання і необхідність заощаджувати гроші. Пеггі Россер впевнена, що діти розуміють ці принципи навіть у дуже ранньому віці.

"У маленькому гаманці Ханни було небагато грошей, – каже її бабуся. – І отже, вона швидко навчилася не витрачати їх даремно".

Правило 2: Заощадження треба розподіляти

Систему розподілу грошових заощаджень, якою користуються професійні фінансисти, можна доволі просто пояснити дітям.

Дорослі часом відкривають один рахунок, щоби збирати кошти на навчання, а на іншому – відкладають гроші на відпустку. Діти можуть скористатися таким же правилом, складаючи монети і банкноти в скарбнички або банки і розподіляючи їх для різних цілей: на повсякденні витрати, тривалі заощадження, благодійність і так далі.

"Заощадження" можуть піти на відносно великі покупки, приміром, нову гру для приставки або дорогу ляльку, "повсякденні" кошти можна пускати на щоденні потреби: солодощі або недорогі дрібниці. З благодійністю все зрозуміло. Існує й четвертий вид скарбничок для довгострокових проектів – університетської освіти або подорожі.

"Гроші – це насамперед вміння приймати рішення. Якщо діти навчаться приймати правильні фінансові рішення з раннього віку, ця навичка перейде і в доросле життя", – зазначає Россер. У її онуків є скарбнички для великих і дрібних витрат, а також гроші на благодійність.

Авторка книги з прикладних фінансів Барбара Кеттл-Ремер з Німеччини вважає, що діти краще вчаться розставляти пріоритети в користуванні грошима, коли мають повний контроль над своїми заощадженнями. Не менш важливо, щоб і самі батьки вміли розпоряджатися грошима, тоді вони зможуть навчити цьому і дітей.

"Діти зазвичай або імітують поведінку батьків, або роблять наперекір. Якщо ви смітите грошима, то і ваші діти виростуть марнотратами, – вважає Кеттл-Ремер. – А діти економних батьків, навпаки, можуть вирішити ніколи не бути такими скнарами". Фахівець радить батькам добре обміркувати, які стосунки з грошима в них самих перш, ніж розмовляти з дітьми про фінанси.

Кетлін Герні, глава компанії Financial Psychology Corporation і психолог, що спеціалізується на фінансових питаннях, виділяє дев'ять типів особистості, які розрізняються своїм ставленням до грошей. Можливо, ви "великий гравець", готовий піти на ризик заради великого прибутку. Або ж навпаки "перестрахувальник", який поводиться з особистим бюджетом акуратно та уважно.

"Коли батьки обговорюють з дітьми фінансові питання, вони діляться не лише інформацією, але й своїм підходом до фінансів", – зауважує Герні.

Правило 3: Вчіть продавати

Книга Барбари Кеттл-Ремер "Як навчити дітей фінансів" була опублікована в 2009 році і стала, за словами авторки, однією з дуже небагатьох книг про фінансове виховання дітей, випущених у Німеччині.

"У Німеччині тема грошей зазвичай замовчується. Можливо, причина в протестантсько-лютеранській ментальності або ж в небажанні викликати заздрість демонстрацією своїх статків", – відзначає авторка.

Втім, така ситуація притаманна не лише Німеччині. Якщо, наприклад, в США або на Близькому Сході ознаки багатства нерідко виставляють напоказ, то в багатьох інших країнах не прийнято агресивно рекламувати себе, свої здібності та вміння.

"У країні, де обожнюють інженерів, агресивна самореклама часто сприймається як форма маніпуляції", – каже Кеттл-Ремер про Німеччину.

Але без вміння продавати неможливо зрозуміти, як збільшити капітал і стати бізнесменом. І отже, блошиний ринок або власний кіоск з лимонадом можуть стати чудовим місцем навчання діловим навичкам. Зрештою, всі продажі будуються за схожим сценарієм.

Продавець повинен зазначити потребу ("Яка сьогодні спека!"), продемонструвати переваги свого продукту ("Цей лимонад зроблений з натуральних лимонів, без хімії"), парирувати заперечення ("Це дешевше, ніж ви би заплатили в кафе") і підштовхнути до покупки ("Вам велику склянку чи маленьку?").

За словами Россер, "з досвідом стає достатньо простої фрази, щоби покупець не зміг встояти".

Бернстейн теж відзначає, що головне тут, як і в будь-якому ремеслі, практикуватися якомога більше: "Я раджу просто почати щось робити. Кажуть, що на те, щоби стати експертом у своїй галузі, потрібно 10 000 годин. Багато з лідерів, на яких ми орієнтуємося в самих різних галузях діяльності, набрали ці 10 000 годин практики ще в дитинстві".