Як працює кейс-менеджмент. Ділимося досвідом

Команда проєкту «Допомога, відновлення, відбудова для дітей та України, про яку вони мріють. Частина III» провела вебінар на тему «Кейс-менеджмент у проєктах громадських організацій: ефективні підходи та практики». Його метою було розповісти партнерам про успішні практики кейс-менеджменту на прикладі роботи Запорізького хабу, етапи кейс-менеджменту, принципи та цінності цього напрямку роботи.

Для інформації: кейс-менеджмент – це підтримка та супровід людини, яка потрапила у складні життєві обставини і не може самостійно впоратись із своїми проблемами. Тривалість супроводу фахівцями кожного кейсу індивідуальна і може тривати від тижня до кількох років.

Вітаючи учасників, координаторка проєкту Лариса Магдюк розповіла учасникам про основні напрямки його роботи. Вона зазначила, що попри новизну такого напрямку в Україні як кейс-менеджмент, команда уже напрацювала чималий досвід такої роботи і рада ділитися ним із партнерами.

Головна спікерка вебінару, кейс-менеджерка Запорізького хабу проєкту Катерина Кисько розповіла, що хоча в Україні зараз немає окремо визначеного поняття «кейс-менеджмент», фахівці, які працюють у цій сфері, керуються вітчизняними нормативами та правилами соціального супроводу, а також міжнародним досвідом.

За її словами, кейс-менеджмент має кілька базових принципів: безпека бенефеціарів і самих кейсменеджерів, психосоціальна підтримка, ефективне перенаправлення і юридичний супровід. Крім того, часто завданням кейс-менеджера є фізичний супровід (наприклад, до лікаря чи юриста), бо люди в кризових ситуаціях часто не можуть виконувати прості речі, не розуміють куди їм потрібно йти і що там робити.

Як відзначила Катерина Кисько, через війну в Україні багато людей потребують такої підтримки, адже ВПО потрібна адаптація на новому місці, у нових колективах та громадах.

Дуже важливою є співпраця з державними соціальними службами і структурами, які з одного боку можуть допомагати бенефеціарам, а з іншого – перенаправляти людей до кейс-менеджерів, адже у соцслужб сьогодні багато звернень і вони не завжди все встигають.

У кейс-менеджменті, за словами Катерини Кисько, взагалі важлива кооперація з усіма організаціями в громаді. Наприклад, комунікація з ОСББ уже показала свою ефективність при поширенні анонсів різних заходів у будинкових чатах.

Особливо спікерка підкреслила, що кейс-менеджер повинен допомагати так, щоб коли кейс буде завершено, людина і родина могли жити далі, щоб бенефеціари не ставали залежними від кейс-менеджерів.

Спікерка також звернула увагу на безліч важливих деталей кейс-менеджменту та алгоритмів ведення кейсів: як розмовляти з бенефеціарами, що можна і чого не можна робити або говорити, як діяти в екстрених випадках, чому важлива повага до різноманітності та толерантність, як вести документальний супровід кейсу, чому важливо дбати про ресурсність самих кейс-менеджерів і багато іншого.

Як зазначила психологиня проєкту Тетяна Пашко, кейс - це завжди проблемна ситація, тому потрібно знати та використовувати чіткі алгоритми і правила втручання.

Хоча кейс-менеджмент проєкту спрямований у першу чергу на дітей і підлітків, така робота передбачає тісну співпрацю з батьками, опікунами і родинами загалом. Не дивно, що на вебінар прийшли представники НГО, які працюють з дорослими людьми і роблять перші кроки у кейс-менеджменті.

Як підкреслила Юлія Мазурчак, фасилітаторка тренінгових програм проєкту, актуальність напрямку підтверджується збільшенням кількості та активності учасників. Учасники не тільки поставили запитання спікерам, а й поділились досвідом та проблемами, які виникають у них в роботі.

Нагадаємо, що проєкт «Допомога, відновлення, відбудова заради дітей та України, про яку вони мріють» і стартував влітку 2022 року у п’яти регіонах: Запорізькій, Сумській, Миколаївсько-Херсонській, Київській та місті Києві. А з початку літа 2024 року у цих же регіонах стартував проєкт «Допомога, відновлення, відбудова заради дітей в Україні. Частина-ІІ». За більш як три роки роботи десятки тисяч сімей з дітьми, людей з інвалідністю та похилого віку, ВПО, що найбільше постраждалими від війни отримали гуманітарну та соціально-психологічну допомогу, діти отримали гранти на реалізацію своїх ініціатив у громадах, жінки пройшли навчання у грантовій школі та отримали гранти на розвиток малого бізнесу. Серед багатьох позитивних результатів проєкту став посібник із правилами гуманітарної роботи для ГО, який команда проєкту створила, спираючись на власний досвід роботи.

Проєкт вповаджується у співпраці та за підтримки ERIKS Development Partner та Radio Aid (Швеція).