2 «залізні» причини, чому свято 8 березня треба відмінити

Україна не святкуватиме день радянських збройних сил 23 лютого. Для Дня захисника Вітчизни обрано дату 14 жовтня. Цей день уже зробили вихідним.

Зважаючи на це постало питання, чи потрібне в такому випадку свято 8 березня, корені якого теж сягають радянських часів?

"Факти" дібрали "залізні" аргументи, які виправдовують скасування цього свята.

По-перше

Свято 8 березня виникло на честь страйків жінок, які боролися за свої права, і пов'язують його з ім'ям німкені Клари Цеткін. Уперше 1957 року така масова акція протесту була, до речі, в США і повторювалася кілька років поспіль. Тоді тисячі працівниць текстильних фабрик вимагали рівних прав з чоловіками, хотіли вищої зарплатні і нормованого робочого дня. Однак в Америці цей день нічим не знаменують, адже в нинішньому суспільстві святкувати цей день - радше, прояв слабкості жінок і навіть дискримінації. Чому ж його святкуємо ми?

Якщо керуватися елементарною логікою і навіть не вдумуватися у витоки свята, треба зрозуміти, чому жіночий день є, а дня чоловіків немає. Так, є день, коли ми дякуємо нашим захисникам, однак за нинішніх тяжких подій в Україні такий день більш ніж виправданий. Але усе ж 14 жовтня - це не просто день чоловіків.

По-друге

І головний аргумент, які наводять сьогодні противники свята, - це разом з "ленінопадами" боротьба з усім радянським, що є, треба віддати належне історії, частиною нашого минулого, однак пережитком разом із численними радянськими традиціями, як то називати дівчаток Даздрапермою чи Віленою. Сьогодні весь світ виступає за ідентифікацію власної історії. Та й, зрештою, довгі десятиліття 8 березня у Радянському Союзі було звичайнісіньким робочим днем, без жодних урочистостей. А лише з 1966–го року у радянському календарі цей день стали виділяти «червоним кольором».

Наостанок нагадаю те, що й так на устах в усіх жінок: любити і поважати нас треба незалежно від пори року, часу ждоби і числа в календарі.