Гендерний моніторинг парламентських виборів-2012 представили на Херсонщині

Незважаючи на певний прогрес, досягнутий у забезпеченні рівності жінок і чоловіків у різних сферах суспільного життя, поточна ситуація демонструє неприйнятно низький рівень участі жінок у політичному житті. Змінюються виборчі системи, нарощується кількість політичних партій, а представниць слабкої статі на рівні прийняття рішень критично мало. Нині в Україні статистично жінок-депутатів менше, ніж в арабських державах. Чи готові чоловіки-політики брати участь у прийдешніх виборчих перегонах нарівні з жінками? Які регіональні особливості доступу жінок-кандидатів до виборчого процесу?

Ці та інші проблеми під час прес-конференції обговорили представниці Жіночої демократичної мережі з громадського контролю за гендерною рівністю на виборах-2012 спільно з за­прошеними на захід представницями депутатського корпусу та жінками, котрі мають багатий досвід громадської та політичної діяльності. Тож чи є шанси в жінок-кандидатів і чи потраплять вони до прохідної частини виборчих списків по­літичних партій? Адже жінки — це більшість населення і виборців, збалансоване представництво їх та чоловіків у владі — демократично та законодавчо обгрунтовані норми, міжнародні зо­бов’язання нашої держави. Отже виборче законодавство декларує відсутність будь-яких дискримінаційних обмежень щодо жінок та чоловіків, проголошуючи їхню рівність у виборчому процесі. Останні парламентські вибори показали, що з-поміж 1016 кандидатів-жінок у партійних списках 900 були роз­міщені на завідомо непрохідних позиціях «у хвості» списків, не маючи реальних шансів бути обраними. У сьогоднішньому складі Верховної Ради представництво жінок не дотягує й 8%. Унаслідок цього склалася ситуація, яка негативно впливає на психологічний, економічний та політичний клімат українського суспільства. Демократія без жінок неможлива, тому згуртовані представниці активного жіноцтва налаштувалися на здійснення громадського кількісного і якісного моніторингу виборчого процесу парламент­ських виборів-2012, починаючи з етапу їх підготовки. Згуртувавшись, вони направили «листи щастя» з нагадуванням про необхідність дотримання гендерної рівності лідерам кількох десятків партій. Щоправда, зворотна реакція здебільшого доходила до абсурду. Мовляв, жінки мають знати своє місце передусім на побутовому рівні, нічого їм робити у високих владних коридорах або ж що жінки самі ще не готові брати на себе такий тягар, як влада, їх треба ще довго і наполегливо вчити. Натомість чоловікам-парламентарям, ймовірно, вистачає «освіти та інтелекту», аби… влаштовувати бійки, приймати недолугі закони, опинятися в епіцентрі ганебних скандалів, демонструючи повну від­сутність будь-яких морально-етичних цінностей. Досі більшість партійних функ­ціонерів ухиляється від прямої відповіді на питання, скільки жінок-кандидаток матимуть шанс пройти в Раду від їх політсили.

За словами координатора зазначеного загальноукраїнського проекту Оксани Ярош, запроваджена змішана сис­тема виборів ще більше послабить позиції жінок-кандидаток, безсилих боротися у мажоритарних округах. І справа не в дефіциті авторитету серед виборців, а передусім в фінансовій неспроможності провести потужну виборчу кампанію. За попередніми прог­нозами, цього разу матимуть шанс пройти в парламент лише 6% жінок. Вражає й домінування чоловіків-депутатів на рівні місцевих рад. Так, в Херсонській обласній раді жінок лише 10%, у міській — 20%, низьке їх представництво й на рівні місцевих рад. Представниці різних по­літичних сил на Херсонщині заявили про свою готовність об’єднати зусилля, аби зміцнити позиції жінок і змусити рахуватися з ними, ламаючи сталі стереотипи, що навіть викликало дискусію під час прес-конференції.

Напередодні виборів у парламенті зареєстрували законопроект, який би квотував жіночо-чоловіче представництво в раді, втім, навряд чи він отримає схвалення у чоловічої більшості. Зараз їй не до «демократичних проривів». А поки чоло­віки не хочуть підпускати до керма жінок, ті не можуть реалізувати свій невичерпний потенціал.