Коли робиш людям добро, воно повертається

Валентина Суслова – професійна економістка. Багато років пропрацювала в банківській сфері, обіймаючи різні посади, в тому числі і топ-менеджерські. Після виходу на пенсію викладала банківську справу в університет. Тривалий час очолювала одне з ОСББ (Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку) в Херсоні.
Уже з такого короткого опису зрозуміло, що наша героїня – непересічна особистіть. Війна змінила життя усіх українців, але не зламала сильну жінку.
Як голова ОСББ Валентина Володимирівна завжди дбала про порядок у багатоквартирному будинку. З початку окупації Херсону вона почала стежити, щоб будинок не паплюжили, сама стирала і замальовувала симоволи агресора. Внаслідок цього за неї взялось російське ФСБ.
Допити і тиск були тотальними: схиляли до співпраці, вимагали відкривати рахунки ОСББ в російських банках, вимагали інформацію про жителів ОСББ, які служать в ЗСУ. Але жінка виявилась кременем - окупанти отримали облизня. Однак усе це сильно вдарило по здоров`ю пані Валентини.
Після звільнення Херсону ворог почав нещадно його бомбити. Коли на довгий час зникло світло (а в ОСББ електроплити) Валентина Володимирівна домовилась із мешканцями сусідніх будинків, де встановлені газові плити, щоб мешканці очолюваного нею ОСББ могли готувати у них. І сама готувала великими порціями, роздаючи харчі тим, кому найбільше було потрібно. Її власна квартира тричі (!!!) зазнавала руйнувань. Жінці довелось виїхати в Нову Одесу Миколаївської області. Але і там вона продовжила активно допомагати іншим!
Спочатку очолила раду ВПО при міськраді Нової Одеси, яка об`єднує сьогодні понад дві тисячі вимушених переселенців. Як талановитий організатор з великим управлінським досвідом постійно контактує з волонтерами та благодійними організаціями, завдяки чому і переселенці і ті, хто лишився в Херсоні постійно отримують допомогу.
Так, вам не здалося! Пані Валентина продовжує дбати про своє ОСББ і його мешканців!!! Каже, що тепер живе на два міста – частину місяця в Херсоні, частину – в Новій Одессі.
«Горе - воно не основне. Основне, мені здається те, що віддаєш людям добро, якусь допомогу, і воно повертається. Як зробила добро, мені здається, що я і хворіти перестала. А лежати на дивані 24 години – це не в моєму стилі, не дивлячись на те, що мені скоро 70 років», - говорить Валентина Володимирівна.
Джерело: Жіночий консорціум України 06 червня 2025