
За результатами проведеного опитування UNIСEF, серед українських підлітків віком від 11 до 17 років, близько 67% з них мали справу з цькуванням. Проте лише 4% опитаних розповідали про такі факти вчителям. Це свідчить про відсутність довіри між вчителями та учнями. Найбільш вразливими до булінгу є сором’язливі, зі зразковою поведінкою діти, а також діти, які, в силу різних життєвих обставин, “замкнуті в собі”, закриті для спілкування.
Автор: Трибуна
За результатами проведеного опитування UNIСEF, серед українських підлітків віком від 11 до 17 років, близько 67% з них мали справу з цькуванням. Проте лише 4% опитаних розповідали про такі факти вчителям. Це свідчить про відсутність довіри між вчителями та учнями. Найбільш вразливими до булінгу є сором’язливі, зі зразковою поведінкою діти, а також діти, які, в силу різних життєвих обставин, “замкнуті в собі”, закриті для спілкування.
Найчастіше діти піддаються цькуванню з боку однолітків за свій зовнішній вигляд, переконання, поведінку, пов’язану з особливостями виховання, а також через різні життєві обставини (неблагополуччя у родині, виховання дитини без батька/матері тощо).
“Майже чверть українських школярів вважають себе жертвами булінгу, а близько 40% із тих дітей, хто зіткнулися з випадками булінгу, ніколи не розповідають про це своїм батькам. При цьому, 44% із тих, хто спостерігав, як знущаються над їхніми однолітками, не реагували на такі факти через острах піддатися аналогічному знущанню”, – повідомляють у ЮНІСЕФ.
Булінг надзвичайно негативно відображається на психічному здоров’ї дитини, залишаючи психологічні травми на все життя. Це в подальшому може призвести до неспроможності осіб, які в дитинстві зазнали булінгу, будувати повноцінні відносини з іншими людьми, виховувати власних дітей, а також навчити їх протидіяти булінгу.
Слід зазначити, що часто булінгу з боку підлітків у закладах освіти піддаються не лише діти, а й дорослі – викладачі, технічні працівники та інший персонал. Українські депутати зареєстрували зміни до законодавства, покликані врегулювати питання булінгу.
Передбачається внести окрему статтю про булінг до Кодексу про адміністративні правопорушення та Закону України “Про освіту”. Планується встановити відповідальність за булінг, а також приховування випадків булінгу педагогічним, науково-педагогічним, науковим працівником, керівником, або засновником закладу освіти, у вигляді накладення штрафу від 20 до 200 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (залежно від виду вчиненого правопорушення).
Відтак зміни передбачають, що за фізичне або моральне насильство, а також агресію в будь-якій формі загрожуватиме штраф від 40 до 850 грн. Цю суму виплачуватимуть батьки кривдника, якщо він ще не може відповідати перед Законом.
За завдання кривди особливої жорстокості відносно неповнолітнього будуть стягувати кошти в розмірі від 1700 до 3400 грн, а за приховування булінгу – від 850 до 1700 грн. Крім того, директори шкіл муситимуть слідкувати за тим, чи проводяться у школі заходи з протидії булінгу та розглядати заяви про випадки цькування.
Також на своїх веб-сайтах навчальні заклади освіти зобов’язані будуть розмістити правила поведінки учня у школі.
Експерт з освітньої реформи експерт проекту “Медіашкола з Децентралізації. Курс-ІІ”, який реалізує Центр Ейдос за підтримки програми U-Lead Ярослав Переходько зазначає, що це лише перші кроки у протидії булінгу.
– В рамках реформи НУШ МОН працює над створенням системи запобігання цькуванню. На сьогоднішній день її взагалі немає як такої, крім того, школа не відчуває себе до кінця зобов’язаною цим перейматись. Система протидії цькуванню у школах також повинна враховувати, що поширення насильства повинно бути одним із оціночних критеріїв роботи школи, – підкреслив Ярослав Переходько.
Міністерство юстиції розробило постери для батьків, як діяти, коли їхня дитина постраждала від булінгу або ж сама стала булером. Відповідні інформаційні матеріали опублікували на сайті Міністерства.

24 вересня 2026 р.
Стосунки між поколіннями ніколи не були простими. А сьогодні, коли через війну та вимушене переселення родини знову частіше опиняються в ситуації спільного проживання, питання взаєморозуміння між батьками, дітьми, бабусями й дідусями стає особливо важливим. Саме цій темі був присвячений онлайн тренінг «Три покоління під одним дахом: як побудувати безпечні кордони з бабусями й дідусями без війни в родині»

23 вересня 2026 р.
До Київського хабу проєкту «Допомога, відновлення, відбудова для дітей та України, про яку вони мріють. Частина IV» звернулася вчителька сьомого класу одного з ліцеїв. Через постійні ворожі обстріли її учні знову навчаються онлайн. Але разом із уроками в їхньому житті багато тривог, страхів, виснаження і гостра нестача звичайного спілкування з друзями, однокласниками, вчителями.

22 вересня 2026 р.
Нещодавно ми розповідали як фахівчині Запорізького хабу проєкту «Допомога, відновлення, відбудова для дітей та України, про яку вони мріють. Частина IV» працюють з мамами і бабусями, які живуть у шелтері для ВПО «Червона Калина». А сьогодні розповідь про те, як вони працюють з тамтешніми дітьми.