Іванофранківка Наталія Попадюк, яка працює патрульною поліціянткою в Києві, розповіла про жахливі випадки насилля батьків над дітьми, які бачить під час роботи.
Автор: Версії
Іванофранківка Наталія Попадюк, яка працює патрульною поліціянткою в Києві, розповіла про жахливі випадки насилля батьків над дітьми, які бачить під час роботи.
Вона закликає дбати про дітей та дати їм можливість бути самими собою.
Про це йдеться у її дописі у “Фейсбуці”:
“Шановні батьки!
Відпрацьовуючи виклики, зв’язані з дітьми, спостерігаєм жахливу картину. Діти не мають дитинства. Діти з порожніми очима, з очима повними страху і відчаю. І діти, котрі змирились, котрі не чинять спротиву, котрі ні на що добре в цьому житті уже не сподіваються.
“У квартирі 8 дорослих осіб в стані сп’яніння і дитина”. Приїжджаємо. Жах. Пиятика в розгарі, в кімнаті накурено, десь на дивані під стінкою загубився семирічний хлопчик з температурою. “Да я же мать и я люблю своего ребенка! Все дети болеют”. Всі діти хворіють, але не всі отримують під час хвороби ліки, мамине тепло і татову підтримку. Питаю що дитина сьогодні їла. Суп і котлети. Іду на кухню – сині макарони тижневої давності.
“Ножове поранення” Приїжджаєм. В квартирі дідусь батькові наніс колоту рану під час чергової пиятики. Дівчинка 12!!! років порвала на батькові сорочку і затиснула рану! Дитина. 12 років. Розплакалась аж коли побачила нас.
“В квартирі чути дитячий крик” Приїжджаємо. Мати і батько після випитої чергової чарки сваряться, трирічний хлопчик в істериці плаче. Отак і ростем.
Під час розмови з дітьми в школі, котрі відвідують навколишні підвали, дахи будинків, встрягають в компанії з дорослими. Що не так? Чому зі школи не ідеш додому? “А чего мне идти домой, мама поздно приходит, папа чуть-что сразу за ремень”. Чому тебе б’ють? Ну…не знаю, напевно тому, що прогулюю музичну, не хочу вчитися, і т.п. Тобі не подобається музика? Ні. А що тобі подобається? І дитина із захопленням розповідає, що любить малювати.
Далі..
Що має статися в житті, щоб вдарити свою дитину? Що має статися, щоб вдарити! дитину чи кричати і принижувати її?
Бійтеся…бійтеся того, що може вирости з приниженої і гнобленої вами дитини. Ніхто не спрогнозує у що виллється таке “дитинство” у майбутньому.
Батьки, ваші не здійснені мрії, не переносьте на дітей. Те, що ви не стали балериною, не значить, що свою мрію треба реалізовувати на власній дитині! Те, що ви спортсмен, не значить, що тягати штанги до душі вашій дитині.
Дитина вам не належить! У неї свої мрії, своє бачення навколишнього світу, свій характер!
Ваші діти – не ви! Допоможіть їм реалізуватись. Допоможіть їм визначитись і ідентифікувати себе в цьому світі! Дайте дитині можливість бути собою! Дайте їм стати художником, поетом, інженером, вчителем чи музикантом. Дайте їм можливість зробити ВЛАСНИЙ вибір.
Допоможіть, а не нав’язуйте, підштовхніть, а не штовхайте.
Ваша дитина – це ваш вибір. Але не ваша власність. Хто знає, що чекає цю маленьку людину в майбутньому. То ж нехай біля мами з татом пізнає шасливі і радісні моменти. Цілуйте пальчики-долоньки перед сном, обіймайте, кажіть “ти важливий, я люблю тебе”, не нехтуйте, не відносіться байдуже.
Єдине, що вам винні ваші діти, єдине що нам винна кожна дитина на цій планеті – це щасливі усміхнені личка”.

13 листопада 2026 р.
Як зробити так, щоб дитина знала свої права, могла розпізнати їх порушення і не боялася про це говорити? Як допомогти дорослим правильно підтримати дитину, яка пережила травматичний досвід? І як подбати про тих, хто щодня працює з чужим болем? На ці запитання відповідав проєкт «Підтримка без бар’єрів», який Жіночий консорціум України реалізував за фінансування Ради Європи.

12 листопада 2026 р.
У час війни ми дедалі частіше опиняємося поруч із людьми, які переживають втрату, страх, тривогу, розгубленість або сильне емоційне напруження. І не завжди розуміємо, як правильно реагувати, що сказати, як підтримати і водночас не зробити боляче ще більше. Саме про це говорила під час онлайн-тренінгу «Травмо-чутлива комунікація: як розмовляти з людиною у кризовому стані» психологиня-психотерапевтка Тетяна Пашко.

12 листопада 2026 р.
Листопад у нашому НЕформальному клубі – місяць прав, сексуальної просвіти та нових відкриттів! 🔥А на нещодавній зустрічі було дещо особливе! Ми дістали нашу минулорічну капсулу часу,😳ті самі листи, які ми самі написали собі в майбутнє. І тепер змогли перечитати, про що мріяли, чого чекали та якими бачили себе рік тому.