Цей непростий перехідний вік…

Одним з найскладніших періодів виховання дітей вважається вік від 14 до 17 років, коли відбувається глобальна перебудова свідомості й усього організму. Перетин соціальних, гормональних і психологічних проблем дуже болісно позначається на психологічному стані підлітків і вимагає грамотного та виваженого ставлення. Підлітковий період – важке випробування не тільки для батьків і вчителів, а й для самого тінейджера.

Гормональні зміни

позначаються не тільки на зовнішності, а й на поведінці підлітка . З’являється юнацька принадність і свіжіть обличчя, у дівчаток – плавність рухів. У хлопців – міцність у поставі, впевненість. Проте все ж діти залишаються надзвичайно чутливими і дратівливими. Часто життєві ситуації у колективі або в сім’ї розцінюються як загроза. Причина цього – гормон кортизон, який виділяється під час тривалих стресових ситуацій. Це призводить юнаків та дівчат до виснаження і депресій. Батьки, не знаючи про такі серйозні гормональні зміни, дивуються несподіваним різким реакціям підлітків. Та не потрібно обурюватися, кричати й принижувати їх. Будьте урівноваженими, стриманими та спокійними в рішеннях. Без цього неможливо виховати таких дітей, які будуть вам підтримкою у скрутні хвилини життя в майбутньому, коли ви потребуватимете когось, хто міг би вас вислухати. Що в поведінці батьків може провокувати виділення цього гормону? Будь-яка загроза, залякування, звинувачення, холодність, недоступність, авторитаризм – усе це сприяє психологічній напрузі та віддаленню один від одного дітей і батьків. Другий гормон, який впливає на поведінку підлітків, – окситоцин. Це гормон закоханості та прихильності. Він підвищує здатність до спілкування, активує хімічні зв’язки в лобових долях кори великих півкуль головного мозку, які відповідають за свідомість і соціальну поведінку.
Саме тому в цьому віці часто з’являється та горезвісна «перша закоханість», про яку потім усі пам’ятають і з розчуленням розповідають про прекрасні чуттєві переживання цього періоду. Окситоцин викликає почуття глибокого задоволення, спокою, довіри і знижує тривогу. Це є небезпекою для недосвідчених закоханих підлітків. Окситоцин може спровокувати їх переступити кордони близькості, якщо вони не попереджені про цю небезпеку. Багато молодих людей потім жалкують про те, що сталося, тому що наслідки занадто складні та неповоротні – раннє батьківство та материнство. Якщо батьки поведінкою підкреслюють, що розуміють, дбають про дітей, проводять довірливі бесіди, в пам’яті залишаться вдячність, радість від взаєморозуміння в стосунках.

Пошуки й аналіз

Період від 14 до 17 років – вік особливих вимог і претензій. Діти мають загострене відчуття вірності і справедливості. У пошуках ідеальної дійсності вони вірять у те, що можна перевернути світ. У пошуках сенсу буття юнаки та дівчата починають визначати для себе авторитети, приймають настанови, досліджують моделі, які допомогли б зорієнтуватися в ситуації. Їм необхідні приклади для наслідування і люди, яким вони зможуть довіряти. Іноді вони не говорять про це нікому, але шукають і аналізують це питання. Дослідження показали, що старші підлітки більш здатні до прийняття рішень, ніж молодші. З іншого боку низька самооцінка, набута з раннього дитинства, тиск з боку однолітків, а також надмірна опіка у родині роблять їх невпевненими. Не втрачайте можливості похвалити своїх дітей за обдуманий і розумний вибір, за добрий вчинок або крок у правильному напрямку.

Через спроби і помилки

Старший підлітковий вік – це вік пошуку інформації, яка допоможе прийняти деякі рішення, знайти вихід з тієї чи іншої ситуації. Сьогодні джерелом такої інформації переважно вважається Інтернет – підлітки рідко користуються книгами з цією метою. Проте часто Інтернет виявляється неперевіреним джерелом, а отримана інформація нерідко згубно впливає на хиткі принципи та переконання молоді, яка сприймає поради авторів різних сайтів як авторитетну думку. Хлопці починають почувати себе дорослими і самостійними, іноді навіть упертими. Якщо в цей час немає поруч авторитетного і «правильного» лідера, може трапитися непередбачувана ситуація у правовій сфері або небажана розмова в поліції. Часто хлопці в цьому віці через непорозуміння в батьківському домі потрапляють у кримінальні угрупування, компанії наркоманів або сексуальних збоченців. Свій внутрішній світ юнаки починають не тільки будувати, але й активно захищати від зовнішнього вторгнення – починається боротьба за власну територію. Свою кімнату він може зачиняти за замок, окреслювати або відгороджувати (якщо немає ізольованого приміщення) куток, стіл, ліжко, місце в шафі, книги, записи, речі. Починається боротьба з тими членами сім’ї, як порушують межі його території. Такі порушення підлітки сприймають як особисту образу. Батькам потрібно прийняти ці вимоги від дитини і навчити менших членів сім’ї поважати їх, адже, підростаючи, кожен з них теж вимагатиме поваги та невтручання у власний простір.

Період із 14 до 17 років часто називають вибухонебезпечним, уразливим, важким, кризовим, перехідним. Це часто пов’язано з непереборним бажанням покінчити з контролем школи та батьків. Проте самостійні кроки до звільнення від цього контролю не завжди бувають правильними, адже активний пошук себе і самостійних рішень відбувається методом спроб і помилок.

Як уникнути загострення у відносинах зі старшими підлітками?

Усі сімейні питання повинні вирішуватися в дусі поваги та діалогу. Це правило ніколи не старіє, воно завжди себе виправдовує і приносить хороший результат у спілкуванні з дітьми будь-якого віку.

Виховуйте в дитині силу волі змалку. Воля – це здатність вирішувати. У підлітковому віці це фундамент для формування відносин нової якості.

Значно легше впоратися із зростанням потреб старших дітей у тому випадку, якщо від самого народження батьки не намагаються керувати здатністю дитини правильно вибирати. Стежте за своїм мовленням, контролюйте слова, з якими звертаєтеся один до одного і до дитини. Гучний наказовий тон у розмові з дітьми будь-якого віку неприпустимий, тим більше, зі старшими підлітками. Поведінка дітей – це відображення помилок і недоліків або достоїнств і перемог батьків. У зв’язку із цим потрібно пам’ятати, що проблеми у відносинах з дітьми – це проблеми дорослих. Не зривайте своє невдоволення і злість на дітях. Шукайте і виправляйте свої помилки.

Якщо вони стосувалися ваших відносин з дітьми, проявіть мужність і попросіть вибачення. Ваш особистий приклад навчить їх, як слід чинити, якщо людина помилилася. Не вимагайте вибачення тільки від дітей.

Батьки повинні бути зразком самовладання. Саме це може стати основою добре вихованих, благородних дітей, які не дозволяють собі образливих слів, тону або крику. Якщо все-таки це проявляється з боку дітей, то поставте собі запитання: «Коли ми встигли навчити цього свою дитину?».