
Ті у кого вдома підростає підліток знає, як непросто змусити вже доросле чадо влаштуватися кудись на підробіток і протриматися на цьому місці хоча б кілька місяців. Більшість підлітків забажавши стати щасливими володарями чергового смартфона, планшета, ноутбука або будь-якої інший досить коштовної іграшки не допускають навіть думки про те, що в 17 років можна самотужки заробити на новий гаджет.
Автор: Обозреватель
Ті у кого вдома підростає підліток знає, як непросто змусити вже доросле чадо влаштуватися кудись на підробіток і протриматися на цьому місці хоча б кілька місяців. Більшість підлітків забажавши стати щасливими володарями чергового смартфона, планшета, ноутбука або будь-якої інший досить коштовної іграшки не допускають навіть думки про те, що в 17 років можна самотужки заробити на новий гаджет.
Практично всі підлітки категорично не хочуть навіть думати про те, що їм доведеться працювати нарівні з дорослими. Якщо ж під тиском батьків вони все-таки і влаштовуються кудись, як правило, вже через кілька тижнів вони починають спізнюватися на роботу або зовсім погулювати. Ще через тиждень-другий або вони йдуть самі, гордо заявивши батькам і роботодавцю, що вони "втомилися", або втомившись від постійних проколів, косяків та прогулів роботодавець вказуємо їм на двері.
Отже, чому ж сучасні підлітки вперто не хочуть працювати, не поспішають з'їжджати від батьків і починати самостійне життя і не прагнуть заводити серйозні стосунки?
Самореалізація
Ще якихось 20 років тому для підлітків було нормою поїхати вчитися в інше місто і жити далеко від батьків в гуртожитку. Після 20-ти багато хто йшов на орендоване житло, щоб спробувати смак дорослого життя. Сучасні ж підлітки не поспішають йти на арендовані квартири, не хочуть працювати і тим більше не поспішають обзаводитися власними родинами, продовжуючи грати роль дітей.
Як стверджують психологи, частково це можна пояснити появою в нашому житті Інтернету. Якщо раніше, починаючи самостійне життя і чогось досягаючи власними силами ми таким чином самореалізовувалися, то сучасні підлітки самореалізовуются у віртуальному світі і їм цього вже достатньо. Маючи можливість самореалізуватися у вигаданій реальності вони вперто не хочуть порушувати звичну їм зону комфорту.
Інфантильність
Сучасні підлітки набагато більш інфантильні, в порівнянні з підлітками, які росли в 70-х або навіть 90-х. Сучасні підлітки в більшості своїй не вміють готувати, не вміють розподіляти бюджет і фактично не зможуть обійтися без допомоги батьків в жодному життєвому питанні починаючи від виклику сантехніка і закінчуючи порваною курткою.
Таку інфантильність можна пояснити досить тепличними умовами життя, більшим достатком і методами виховання.
Сучасні підлітки мають набагато більше, ніж мали їх однолітки 20 або 30 років тому, отже, їм потрібно докладати набагато менше зусиль для отримання бажаного результату. Звідси і поява абсолютно непристосованих і інфантильних хлопців та дівчат, які в 17-18 років фактично не можуть обходитися без батьків.

13 листопада 2026 р.
Як зробити так, щоб дитина знала свої права, могла розпізнати їх порушення і не боялася про це говорити? Як допомогти дорослим правильно підтримати дитину, яка пережила травматичний досвід? І як подбати про тих, хто щодня працює з чужим болем? На ці запитання відповідав проєкт «Підтримка без бар’єрів», який Жіночий консорціум України реалізував за фінансування Ради Європи.

12 листопада 2026 р.
У час війни ми дедалі частіше опиняємося поруч із людьми, які переживають втрату, страх, тривогу, розгубленість або сильне емоційне напруження. І не завжди розуміємо, як правильно реагувати, що сказати, як підтримати і водночас не зробити боляче ще більше. Саме про це говорила під час онлайн-тренінгу «Травмо-чутлива комунікація: як розмовляти з людиною у кризовому стані» психологиня-психотерапевтка Тетяна Пашко.

12 листопада 2026 р.
Листопад у нашому НЕформальному клубі – місяць прав, сексуальної просвіти та нових відкриттів! 🔥А на нещодавній зустрічі було дещо особливе! Ми дістали нашу минулорічну капсулу часу,😳ті самі листи, які ми самі написали собі в майбутнє. І тепер змогли перечитати, про що мріяли, чого чекали та якими бачили себе рік тому.