
Це боротьба матерів Майдану: вони розшукують 304 українських desaparecidos - викрадених, убитих або тих, хто лише загубився, пише Франческо Баттістіні у статті, надрукованій в газеті Corriere della Sera.
Автор: Главное
Це боротьба матерів Майдану: вони розшукують 304 українських desaparecidos - викрадених, убитих або тих, хто лише загубився, пише Франческо Баттістіні у статті, надрукованій в газеті Corriere della Sera.
Вранці кілька жінок виходить з дому, не звертаючи уваги на натовп. Вони не йдуть на площу святкувати. Вони в мовчанні долають барикади Майдану. Вони йдуть туди, де їм можуть щось сказати, - в офіс зниклих під час революції. "Я ніколи не забуду маму Миколи Приверта" , - розповідає Назар Томак. Це була величезна жінка з замороженим холодом і страхом обличчям, яка 20 днів тому подзвонила в домофон. Її син Микола, 14 років, пропав 25 січня, під час охорони площі. "Він мені ніколи не говорив, що ходить туди, інакше я б його не пустила". Назар включив комп'ютер. Хтось дав жінці сигарети і каву. Після кількох телефонних дзвінків Назар повернув її до життя: "З вашим сином все гаразд. Він у лікарні номер 12". Мама Миколи нічого не сказала. Вона сиділа і дивилася в одну точку. "А ми розплакалися, тому що у нас не завжди бувають такі хороші новини", - сказав Назар.
"Матері, тримайтеся... Вони занадто налякані і займаються пошуками зниклих на Майдані. 304 імені не відповідають на перекличці. Студенти, дівчата, що виступали за європейську Україну, безробітні, найняті неонацистами. Убиті. Або викрадені "Беркутом", або просто загубилися, хто знає. 18 лютого у списку Майдану було більше 600 імен зниклих без вісти. Половина все ж відшукалася: хтось убитий, хтось перебуває на лікуванні", - розповідає автор статті.
"Вчора уряд розпустив "Беркут": 5000 поліцейських, які в роки правління Януковича могли дозволити собі все. Їх судитимуть. "Ми сподіваємося, що вони щось повідомлять" . Принаймні, в одному випадку цього не потрібно: "Вчора ми знайшли дівчину. Вона ховалася в будинку у подруги. Репресії тут ні при чому: вона була вагітна і не хотіла говорити про це своїм батькам", - пише кореспондент.

2 жовтня 2026 р.
Що потрібно людині, щоб почуватися в безпеці? Що кожен має право вирішувати сам? І що робити, якщо твої права порушують? Саме про це говорили діти та підлітки з інвалідністю під час тренінгу «Моя планета. Мої права», що відбувся у межах проєкту «Підтримка без бар’єрів», який Жіночий консорціум України реалізує за фінансування Ради Європи.

30 вересня 2026 р.
Війна особливо сильно впливає на дітей, які живуть у прифронтових і прикордонних регіонах. Обстріли, вимушене переміщення, втрата близьких, руйнування шкіл та медичних закладів, тривалий стрес – усе це створює додаткові ризики для безпеки, розвитку та психосоціального благополуччя дітей. Для дітей з інвалідністю ці виклики часто посилюються.

28 вересня 2026 р.
Попри постійні повітряні тривоги і загрози наш НЕформальний клуб продовжує працювати! 🤝 Під час останньої зустрічі вересня обговорювали соцмережі, а саме про те, як вони підбирають нам контент відповідно до наших інтересів: одному – одне, іншому – зовсім інше. І в якийсь момент може здатися, що всі думають так само, як ми 🤔