Дитина не хоче робити уроки: що робити?

Всі батьки школярів мріють про те, як їх чадо, повернувшись з навчання, обідає і відразу ж приступає до виконання домашнього завдання. Мами і татусі хочуть, щоб їхня дитина була уважною і кмітливою, легко справлялася з усіма шкільними завданнями без допомоги з боку і не втомлювалася радувати своєю хорошою успішністю.

Однак така ідеальна картина зустрічається лише в небагатьох сім’ях, і більшість батьків частіше спостерігають зовсім інше: дитина не хоче робити домашнє завдання і замість цього готова зайнятися чим завгодно, тільки не уроками. Мама з татом засмучуються і нервують, ця напруга передається дитині, і в підсумку вся сім’я потрапляє під вплив стресу. Чому так відбувається, і як цього уникнути?

Дитина лінується

Більшість батьків вважають, що їхня дитина відмовляється виконувати домашнє завдання з єдиної простої причини - їй просто лінь. Дійсно, є діти, які дуже ліниві від природи, і їх взагалі важко змусити хоч чимось займатися. Однак, перед тим, як ставити своєму малюку діагноз «патологічний ледар», батькам варто уважніше придивитися до поведінки свого чада і, швидше за все, вони з подивом помітять, що малюкові лінь лише робити уроки, а от читати цікаву книжку, дивитися мультфільм, проводити час за новою комп’ютерною грою у неї виходить дуже навіть добре. Якщо будь-яке інше заняття, крім виконання домашнього завдання, здатне захопити дитину надовго, значить справа зовсім не в природній ліні, а в чомусь іншому.

Якщо дитина не хоче робити уроки вперше, батькам ні в якому разі не можна на неї кричати, погрожувати або порівнювати з кимось з однокласників. Потрібно з’ясувати причину відмови від виконання домашнього завдання. Це може бути втома, нерозуміння предмета або щось інше.

Дитина боїться невдачі

Багато дітей панічно боятися потерпіти невдачу в будь-якій справі, і домашнє завдання - не виняток з правил. Страх зробити що-небудь не так зазвичай позначається на поведінці школяра: його можна застати сидячим над будь-яким підручником без вчинення інших дій. У таких випадках зазвичай говорять «дивиться в книгу - бачить фігу».

Якщо за дитиною помічено таку поведінку, найкраще серйозно поговорити з нею, запитати, чого він боїться і з якої причини. Якщо у школяра виникає страх перед вчителькою, яка дуже суворо ставиться до помилок в домашньому завданні, скажіть йому, що поговорите з учителем про це, і не забудьте дійсно це зробити. Якщо ж малюк боїться гніву з боку батьків за погану оцінку, переконайте його в тому, що лаятися не будете, навіть якщо у нього щось не вийде. Покажіть малюкові, що ви завжди з ним поруч, розумієте його і можете надати будь-яку допомогу, як тільки він про це попросить. Щира розмова з дитиною допоможе йому розслабитися і більше не боятися.

Дитина не розуміє предмет

Деякі діти ніяк не можуть приступити до виконання домашнього завдання з певного предмета через те, що у них є якісь складнощі з цим уроком. Наприклад, школяр може не розуміти новий матеріал з математики або фізики, і саме тому всіляко ухиляється від виконання уроків з цих предметів. У деяких дітей виникають складності з логічним або образним мисленням, і в залежності від цього у них виникають труднощі в точних і гуманітарних науках відповідно.

Допомога дитині в цьому випадку полягає в спільному подоланні тих труднощів, які виникли. Замість того, щоб сварити дитину за невиконане завдання і дорікати їй в ліні, поговоріть з нею і дізнайтеся, що їй дається найважче, а після - почніть спільні заняття, під час яких детально пояснюйте дитині незрозумілі моменти. Якщо ви самі не сильні в потрібному предметі, можна найняти репетитора або домовитися зі шкільним учителем про додаткові індивідуальні заняття.

Дитині не вистачає любові і уваги

Деякі діти відмовляються виконувати домашні завдання лише з тієї причини, що їм хочеться спеціально викликати занепокоєння з боку мами з татом. Вони відчувають брак батьківської уваги і любові, і таким своєрідним способом домагаються хоч якогось прояву почуттів від дорослих.

У такій ситуації головне - дати дитині відчути вашу любов і увагу. Проаналізуйте власну поведінку: як часто ви хвалите свого малюка, чи цікавитеся, як пройшов його день, говоріть йому про те, що любите його. Пам’ятайте, що дитині необхідне схвалення з боку батьків і участь у вирішенні його проблем, тому зайвий раз обійміть малюка і скажіть йому, який він молодець, коли він сяде за виконання уроків. І не забувайте завжди цікавитися тим, як пройшов черговий шкільний день у вашої дитини.