
Фахівці переконані, що тактильний контакт дуже важливий для немовлят. А після цієї історії ви самі переконаєтесь, що жодні ідеальні і безпечні (з точки зору медицини) методи не замінять обіймів і тепла мами.
Автор: ditey.com
Фахівці переконані, що тактильний контакт дуже важливий для немовлят. А після цієї історії ви самі переконаєтесь, що жодні ідеальні і безпечні (з точки зору медицини) методи не замінять обіймів і тепла мами.
У 80-ті роки прогрес у галузі неонатальної реанімації дав можливість рятувати дуже недоношених дітей. У спеціальних інкубаторах-кувезах можна було з великою точністю створити умови, необхідні для підтримання життя в «креветочках», як їх ласкаво називали практиканти. Але з’ясувалося, що нервова система недоношених дітей не витримує гігієнічних маніпуляцій медичних сестер. Тоді навчилися доглядати за дітьми, не торкаючись їх, а на кувезах почали вішати табличку: «Не торкатися!».
Розпачливі крики немовлят іноді розривали серце навіть найбільш загартованим медикам, але ті, дотримуючи дисципліни, їх ігнорували. Тільки незважаючи на ідеальні температурні умови, регульований рівень кисню й вологості, синє світло, вигодовування, виміряне з точністю до міліграма, немовляти не росли. Чому ж в умовах, наближених до ідеальних, природа відмовлялася виконувати свою роботу?
Лікарі й дослідники дивувалися й заспокоювалися: адже, зрештою діти, які вижили, залишивши інкубатор, швидко набирали нормальну вагу. Так було до того дня, коли їм раптом здалося, що деякі діти в кувезах начебто почали рости. Однак у їхніх медичних картах нічого не змінилося.
Без фізичного контакту в кожній із клітин частина генома припиняє працювати, і тіло впадає у своєрідну сплячку.
Клініцисти провели розслідування й з’ясували, що за дітьми, які почали рости, доглядала нічна медсестра, яка нещодавно отримала цю роботу. Молода жінка зізналася: вона не змогла витримати криків своїх підопічних. Для того щоб заспокоїти їх, почала гладити малят по спинці. Спочатку з побоюванням, тому що це було заборонено, а потім, не помітивши жодної негативної реакції, дедалі впевненіше.
Висновок: фізичний контакт є необхідним фактором зростання.
Тим часом варто поцікавитися про наслідки цього «відкриття». Не чи чекати нам у найближчому майбутньому появи кувезів з електронною рукою, що пестить у відповідний час? Хіба що раніше інша група вчених зробить нове відкриття того самого масштабу. Я вже бачу великі газетні заголовки: «Любов — фактор першочергової важливості…»

13 листопада 2026 р.
Як зробити так, щоб дитина знала свої права, могла розпізнати їх порушення і не боялася про це говорити? Як допомогти дорослим правильно підтримати дитину, яка пережила травматичний досвід? І як подбати про тих, хто щодня працює з чужим болем? На ці запитання відповідав проєкт «Підтримка без бар’єрів», який Жіночий консорціум України реалізував за фінансування Ради Європи.

12 листопада 2026 р.
У час війни ми дедалі частіше опиняємося поруч із людьми, які переживають втрату, страх, тривогу, розгубленість або сильне емоційне напруження. І не завжди розуміємо, як правильно реагувати, що сказати, як підтримати і водночас не зробити боляче ще більше. Саме про це говорила під час онлайн-тренінгу «Травмо-чутлива комунікація: як розмовляти з людиною у кризовому стані» психологиня-психотерапевтка Тетяна Пашко.

12 листопада 2026 р.
Листопад у нашому НЕформальному клубі – місяць прав, сексуальної просвіти та нових відкриттів! 🔥А на нещодавній зустрічі було дещо особливе! Ми дістали нашу минулорічну капсулу часу,😳ті самі листи, які ми самі написали собі в майбутнє. І тепер змогли перечитати, про що мріяли, чого чекали та якими бачили себе рік тому.