Завершився Всеукраїнський конкурс дитячого малюнка «Намалюй свої права!», що був оголошений улітку цього року Дитячим фондом ООН (ЮНІСЕФ) та українським державним підприємством поштового зв’язку «Укрпошта» за підтримки віце-прем’єр-міністра Олександра Вілкула.
Автор: sorada.gov.ua
Завершився Всеукраїнський конкурс дитячого малюнка «Намалюй свої права!», що був оголошений улітку цього року Дитячим фондом ООН (ЮНІСЕФ) та українським державним підприємством поштового зв’язку «Укрпошта» за підтримки віце-прем’єр-міністра Олександра Вілкула.
Більш як 600 дітей віком від 5 до 15 років з усіх куточків України надіслали свої роботи до конкурсної комісії. 20 листопада, в день прийняття Міжнародної конвенції ООН про права дитини, у Києві було урочисто підбито підсумки цього творчого змагання.
Організатори конкурсу відібрали 10 кращих робіт і нагородили їх авторів спеціальними призами. А два найкращих малюнка (Анастасії Олійник зі Львова та Анастасії Мороз із Кіровограда) були відібрані для друкування на поштовій марці та конверті у 2014 році. Окрім того, усім, хто взяв участь у конкурсі, організатори пообіцяли надіслати диплом-подяку .
Із понад 600 робіт, що брали участь у конкурсі, більше ста було від юних мешканців Сумщини. Як відзначив директор Сумської дирекції УДППЗ «Укрпошта», депутат облради Володимир Криштоп, немало здивували організаторів вихованці Глухівської школи-інтернату, що надіслали аж сотню малюнків. У десятку кращих учасників конкурсу потрапило і троє юних жителів Сумщини: 15-річна сумчанка Олена Бабко, 11-річна Ольга Стрибуль із Шостки та 5-річний глухівчанин Іванко Ковальов.
Оленка Бабко назвала свій малюнок «Добре, коли разом». Вона зобразила старовинне українське село, де біля тину на фоні хатинки і садочка, стоїть сім’я у народному вбранні. Мати пригорнулась до батька, а двоє маленьких хлопчиків та двоє дівчаток крутяться навколо них, граючись. Оленка так пояснила свій задум: «Кожна дитина має право жити в родині і право на турботу дорослих». Оля Стрибуль звернулась до теми сирітства. На її думку, кожна дитина має право на сім’ю. І Оля зобразила це дуже майстерно. На передньому плані дівчинка, обличчя якої ми не бачимо. Вона дивиться на молоду родину, що схилилась над дитячим візком. Іванко Ковальов, що відвідує глухівський дитсадок №1 «Чебурашка», намалював себе у животику у мами, а поряд - тато і кіт. Як написала у поясненнях до малюнка мама Іванка, найголовніше для будь-якої дитини жити з мамою, котра її народила, бути потрібною своїй сім’ї. Інші юні мешканці Сумщини намалювали у своїх роботах усміхнені дитячі обличчя, осяяні сонцем пейзажі, на фоні яких граються хлопчики та дівчатка, шкільні класи, спортзали, де займаються учні, відбитки дитячих долоньок тощо. Усе це підсумовувалось єдиним гаслом: «Діти мають право на навчання, відпочинок, підтримку, сім’ю».
Під час церемонії нагородження авторів кращих робіт було сформульовано головний висновок конкурсу - діти намалювали своє головне право – право на щасливе життя, і ми повинні їм це забезпечити.

13 листопада 2026 р.
Як зробити так, щоб дитина знала свої права, могла розпізнати їх порушення і не боялася про це говорити? Як допомогти дорослим правильно підтримати дитину, яка пережила травматичний досвід? І як подбати про тих, хто щодня працює з чужим болем? На ці запитання відповідав проєкт «Підтримка без бар’єрів», який Жіночий консорціум України реалізував за фінансування Ради Європи.

12 листопада 2026 р.
У час війни ми дедалі частіше опиняємося поруч із людьми, які переживають втрату, страх, тривогу, розгубленість або сильне емоційне напруження. І не завжди розуміємо, як правильно реагувати, що сказати, як підтримати і водночас не зробити боляче ще більше. Саме про це говорила під час онлайн-тренінгу «Травмо-чутлива комунікація: як розмовляти з людиною у кризовому стані» психологиня-психотерапевтка Тетяна Пашко.

12 листопада 2026 р.
Листопад у нашому НЕформальному клубі – місяць прав, сексуальної просвіти та нових відкриттів! 🔥А на нещодавній зустрічі було дещо особливе! Ми дістали нашу минулорічну капсулу часу,😳ті самі листи, які ми самі написали собі в майбутнє. І тепер змогли перечитати, про що мріяли, чого чекали та якими бачили себе рік тому.