
Від війни на Донбасі постійно потерпає не лише доросле населення прифронтових територій, а й діти. Статистика свідчить: за час бойових дій на Сході загинуло більш як 60 дітей, ще 127 були поранені. Та це тільки офіційні дані. Реальне ж дитинство на Донбасі значно відрізняється від цифр на папері.
Автор: ZIK
Від війни на Донбасі постійно потерпає не лише доросле населення прифронтових територій, а й діти. Статистика свідчить: за час бойових дій на Сході загинуло більш як 60 дітей, ще 127 були поранені. Та це тільки офіційні дані. Реальне ж дитинство на Донбасі значно відрізняється від цифр на папері.
Про це йдеться у сюжеті проекту «На периметрі» (щобудня о 21:35 на телеканалі ZIK).
Кажуть, що словами дитини промовляє істина. Маленькі жителі Донбасу, яким довелось рости в час війни, найбільше бажають, щоб бойові дії у них вдома нарешті закінчились. Та поки улюблених медведиків дітлахи замінюють уламками снарядів. Ці «іграшки» приземлялися на дахи їхніх будинків.
«Я вибігаю постійно у коридор – там безпечно. Хочу, щоб це все якнайшвидше закінчилось і ми знову почали жити нормальним життям», – каже хлопчик із зони АТО.
Та на окупованих територіях під впливом терористів діти розважаються геть по-іншому. Зброя тут справжня. Нещодавно в Інтернеті навіть з’явилось відео про те, як хлопчик у камуфляжі із задоволенням стріляє по деревах із бойової гвинтівки.
Такі «ігри» позначаються на дитячій, ще не сформованій психіці. Психологи переконують, що лікування після пережитого на війні – це тривалий та копіткий процес.
«Біда в тому, що, швидше за все, наслідок пережитих подій може давати про себе знати і через 10, і через 20 років та навіть у глибокій старості. За ідеальних умов мала б бути продумана якась державна програма для того, щоб допомогти як дітям, так і дорослим, які побували в епіцентрі війни, повернутися до нормального життя», – каже психолог Ігор Федоришин.
Чимало із дітей Донбасу залишаються сиротами, втрачають документи, часом отримують контузії і душевні травми. Борються ж з такими викликами війни переїздами на мирні території, тематичними флеш-мобами та подарованими закордонними інвесторами поїздками.
«Україна не була готова до цієї ситуації. Звісно, сьогодні чуємо багато нарікань, але наша держава не була готовою до такого. Хочу подякувати волонтерам, які допомагають і воякам, і діткам», – зазначив уповноважений Президента України з питань захисту прав дитини Микола Кулеба.
Тим часом самі діти АТО шукають кращого життя і щодня з нетерпінням очікують на мир.

13 листопада 2026 р.
Як зробити так, щоб дитина знала свої права, могла розпізнати їх порушення і не боялася про це говорити? Як допомогти дорослим правильно підтримати дитину, яка пережила травматичний досвід? І як подбати про тих, хто щодня працює з чужим болем? На ці запитання відповідав проєкт «Підтримка без бар’єрів», який Жіночий консорціум України реалізував за фінансування Ради Європи.

12 листопада 2026 р.
У час війни ми дедалі частіше опиняємося поруч із людьми, які переживають втрату, страх, тривогу, розгубленість або сильне емоційне напруження. І не завжди розуміємо, як правильно реагувати, що сказати, як підтримати і водночас не зробити боляче ще більше. Саме про це говорила під час онлайн-тренінгу «Травмо-чутлива комунікація: як розмовляти з людиною у кризовому стані» психологиня-психотерапевтка Тетяна Пашко.

12 листопада 2026 р.
Листопад у нашому НЕформальному клубі – місяць прав, сексуальної просвіти та нових відкриттів! 🔥А на нещодавній зустрічі було дещо особливе! Ми дістали нашу минулорічну капсулу часу,😳ті самі листи, які ми самі написали собі в майбутнє. І тепер змогли перечитати, про що мріяли, чого чекали та якими бачили себе рік тому.