
Жителі Сходу перебувають у постійному стресі. Людей переслідує постійний страх, підвищена тривожність. Найважче до переїзду пристосовуються діти. Вони сприймають усе через дорослих, каже Марина Бериславець, засновниця громадського центру допомоги переселенцям.
Автор: Gazeta.ua
Жителі Сходу перебувають у постійному стресі. Людей переслідує постійний страх, підвищена тривожність. Найважче до переїзду пристосовуються діти. Вони сприймають усе через дорослих, каже Марина Бериславець, засновниця громадського центру допомоги переселенцям.
"Найважче сприймається переїзд дітьми з 3 до 15 років. Малюки до трьох років легко прощаються з домівками, а страші 15 років діти сприймають переїзд на рівні з дорослими.
Діти сприймають переїзд через емоційний стан дорослих. Вони не будуть казати: боюся, тривожуся, мені страшно – змінюється поведінка дитини. Наприклад, активна дитина, ніби застигає, він не відлипає від мами, відмовляється йти у дитячі колективи. Дітки, які були спокійними, стають агресивними. Скарги на безсоння, порушення режиму сну, харчування. Важливий момент – повторювані ігри. Коли дитина знову і знову програє якусь травматичну ситуацію. Наприклад, ховає солдатика, показує вибух машини", - каже психолог.
Психолог переконана, що дитина має намалювати свої страхи.
"Дитині дуже важливо ідентифікувати і зрозуміти, що з ним відбувається. Для нього світ реальний і світ фантазійний має дуже тонку грань, діти дуже легко переходять від одного до іншого. І дуже часто важливо прояснити, що все вже закінчилося, ти в безпеці. Потрібно дати можливість попрацювати з цим минулим, проговорити, проліпити страхи. Ми працюємо з якимись природними матеріалами, пластиліном, усім, що може дати дитині відчуття контролю хоча б мінімальне. Також потрібно дати дитині можливість намалювати свій страх. Перший час багато малювали кров, війну, солдатів. Особливо хлопчаки. Якась внутрішня агресія виливалася в малюнки. Також у нас були діти, які хоч і не малювали нічого жахливого, але було видно, як і що дитина малює: вже дуже все акуратненько, будиночок, в якому не можна бігати. Це говорило про те, що потрібно вести себе дуже тихо, щоб не турбувати і не засмучувати батьків", - пояснила експерт
Діти,які переїхали раніше дорослішають, стають серйозними, позбавляються свого дитинства.

13 листопада 2026 р.
Як зробити так, щоб дитина знала свої права, могла розпізнати їх порушення і не боялася про це говорити? Як допомогти дорослим правильно підтримати дитину, яка пережила травматичний досвід? І як подбати про тих, хто щодня працює з чужим болем? На ці запитання відповідав проєкт «Підтримка без бар’єрів», який Жіночий консорціум України реалізував за фінансування Ради Європи.

12 листопада 2026 р.
У час війни ми дедалі частіше опиняємося поруч із людьми, які переживають втрату, страх, тривогу, розгубленість або сильне емоційне напруження. І не завжди розуміємо, як правильно реагувати, що сказати, як підтримати і водночас не зробити боляче ще більше. Саме про це говорила під час онлайн-тренінгу «Травмо-чутлива комунікація: як розмовляти з людиною у кризовому стані» психологиня-психотерапевтка Тетяна Пашко.

12 листопада 2026 р.
Листопад у нашому НЕформальному клубі – місяць прав, сексуальної просвіти та нових відкриттів! 🔥А на нещодавній зустрічі було дещо особливе! Ми дістали нашу минулорічну капсулу часу,😳ті самі листи, які ми самі написали собі в майбутнє. І тепер змогли перечитати, про що мріяли, чого чекали та якими бачили себе рік тому.