
Запроваджена рік тому система електронної реєстрації у дитячі садочки Львова викликає більше запитань, аніж відповідей. Наразі вона виглядає як невдалий експеримент над батьками і дітьми: батьки реєструються у системі, але досконало не бачать, ані свого місця у черзі, ані того, чи матимуть таки шанс віддати дитину в дитсадок.
Автор: Вголос
Запроваджена рік тому система електронної реєстрації у дитячі садочки Львова викликає більше запитань, аніж відповідей. Наразі вона виглядає як невдалий експеримент над батьками і дітьми: батьки реєструються у системі, але досконало не бачать, ані свого місця у черзі, ані того, чи матимуть таки шанс віддати дитину в дитсадок.
До того ж, тепер вони мають право обрати лише один навчальний заклад, а не писати заяви у кілька і чекати, де з’явиться місце. Чи будуть якісь зміни у самій системі та що робити з дітьми, яким не знайшлося місця у дитячому садку, – з цим ми спробували розібратися з керівником управління освіти Львівської міської ради Галиною Слічною.
Пані Галино, отож, скільки на сьогодні загалом уже зареєстровано дітей у системі електронної реєстрації?
У системі електронної реєстрації батьки зареєстрували 16,5 тисяч дітей. У цьому році ми маємо можливість зарахувати до дошкільних навчальних закладів лише 5,8 тисяч дітей.
Такими є наші можливості, ми розуміємо, що не можемо охопити всіх дітей дошкільною освітою.
Які варіанти пропонуєте батькам?
Для цього з 20 серпня ми будемо поширювати інформацію про створення груп короткотривалого перебування дітей дошкільного віку. Такі групи розраховані на дітей з 4 років і діятимуть 4 години в день.
Функціонуватимуть ці групи на базі позашкільних навчальних закладів і загальноосвітніх шкіл, але існуватимуть вони від дитсадків. Батьки, які матимуть бажання, зможуть зарахувати своїх дітей в такі групи. Вони діятимуть у першу і другу зміни, наприклад, з 9:00 до 13:00 і з 14:00 до 18:00. Ми вже визначили режим роботи цих груп та чим займатиметься дитина. Це будуть і прогулянки, і спортивна робота, художньо-естетичний напрямок, різні студії, гуртки тощо.
Щоб оформити дитину в таку групу, потрібно звернутися до обраного дитсадка у період з 20 серпня до 20 вересня для оформлення документів. Це єдиний варіант, який я бачу на сьогодні, щоб хоч якось частково вирішити цю проблему з дошкіллям.
Про створення нових додаткових груп, відновлення дитячих садків наразі не йдеться?
У нас не діє жодної державної програми, яка би могла фінансово допомогти у відновленні тих садочків, які сьогодні вивільнені від оренди і стоять порожніми. Це є проблема. Тому що місту самотужки нереально це зробити: щоб відновити один дошкільний навчальний заклад, потрібно приблизно 15-20 млн грн. Тому максимально, де маємо можливість, ми будемо старатися до 1 вересня відкрити додаткові групи, окрім того діятимуть вже згадані групи короткотермінового перебування дітей у дитсадках. Безперечно, ми не розв’яжемо проблему 2-3-річних дітей, бо вони потребують особливого догляду.
Є й інші моменти, над якими варто задуматися. Ми маємо надзвичайно велику кількість дітей і груп, які організовані для дітей від 2 до 3 років. Але ж якщо мама перебуває у відпустці по догляду за дитиною до 3-ох років і не виходить на роботу, то вона мала би доглядати цю дитину і віддавати її до садочку уже з трьох років. А у нас 3,5 тисячі дітей у садочках – мають від 2 до 3 років. Якщо б їх віддавали у садок після 3 років, ми могли б додатково відкрити 120 груп.
Також ми маємо величезну кількість дітей, чиї батьки виробили довідки лікарсько-консультативної комісії, де вказано, що діти потребують індивідуального догляду і до 6 років вони мають забезпечувати своїм дітям такий догляд. Але водночас, таких дітей віддають у садочки і, згідно із законодавством, ми не маємо право їм відмовити. Але в такий спосіб ми могли б також збільшити кількість місць для батьків, які цього потребують, які змушені рано виходити на роботу тощо.
Ми спостерігаємо й іншу ситуацію – дітей, яким виповнилося 6 років. Батьки мають повне право самі вирішувати: вже віддавати таких дітей до школи чи ні, тому багатьох ще на рік залишають у садочках. Це також питання, над яким варто працювати.
Свої пропозиції ми скерували до Міністерства освіти, щоб воно переглянуло на законодавчому рівні всі ці вимоги. Бо не тільки місто Львів зіштовхується з такими проблемами в дошкіллі, а й усі інші міста теж. Тому що в 90-х роках, коли не працювала економіка, батьки не мали роботи, не водили своїх дітей в садок. Відповідно садочки змушені були закриватися, їх і продавали, і перепрофільовували, і відомчі садочки потрапляли невідомо куди... Була би можливість забезпечити всіх дітей місцями в садочку, тоді би дуже добре працювала й електронна реєстрація.
Повертаючись до електронної системи: чим пояснити випадки, коли при реєстрації батьки отримували, наприклад, другий номер в групі, а згодом опинялися на 50-му місці чи ще далі?
Це проблема, з якою ми зіштовхнулися: батьки реєструвалися, їм висвітлювався номер, наприклад, 14 і потім різко цей номер ставав, наприклад, 52, потім 107. Але про що це говорить? Були батьки, які до запровадження електронної реєстрації подавали в дошкільні установи письмові заяви. І до 31 травня 2014 року завідувачі садків зобов’язані були внести в електронну реєстрацію з паперових списків усіх дітей. Ми не могли цих дітей відкинути, це було б не чесно.
Але це правило діяло до 31 травня 2014 року. 3 червня 2014 року ця програма є закрита і вже згідно зі списками ми не маємо права внести в електронну реєстрацію нікого. Це був перший такий момент, який насторожував батьків і породжував збурення та нерозуміння.
Другий нюанс, який породив хаос, це коли батьки вказували різні бажані дати зарахування дитини. Один писав, що йому краще в квітні, інший в червні, чи у жовтні. А зарахування дітей у дошкільні навчальні заклади відбувається з 1 вересня. Громада була недостатньо поінформована, і батьки вписували різні терміни, тому програма їх просто відкинула. Ми зверталися до них, щоб вони приходили в садочки, змінювали бажану дату зарахування дитини. Через це знову вносилися зміни в електронну реєстрацію. Але там можна чітко прослідкувати, коли вносилися зміни, коли батьки реєструвалися дитину і так далі.
Ми працюємо з людьми, які створювали цю програму і хочемо відкоригувати багато моментів, бо є різні нюанси. Насправді є неможливість рівного доступу до реєстрації дітей, які народженні, наприклад, у 2014 році. Одна дитина народилася в січні, а інша народиться тільки в грудні. То та дитина, що народилася в січні, має всі шанси потрапити в садочок, якщо мама її швидко зареєструє, а та, що в грудні, в чому винна? Тому я вважаю, що правильно було б дітей, народжених у 2014 році, реєструвати з лютого 2015 року. У такий спосіб ми даємо шанс усім батькам зареєструватися в дошкільні заклади.
Але тут знову ж таки виходить, що хто 1 лютого встигне зареєструватися, той і потрапить в садок?
Але батьки матимуть більше шансів і шанси зрівнюються.
А чим пояснюється те, що батьки можуть реєструвати дітей лише в один дитсадок? У Києві, наприклад, вони можуть обирати п’ять закладів.
Так передбачено цією програмою, яку нам встановили. Ми були включені у проект департаменту освіти і науки Львівської облдержадміністрації, і відповідно саме ця програма встановлювалася в навчальних закладах Львова.
Чому систему не розробили у вигляді електронної черги, щоб батьки одразу бачили свій номер і шанси потрапити в навчальний заклад?
Це нереально. Реально було б таке зробити, якби ми заклали систему відповідно до діючих норм щодо кількості дітей у дитячих садочках. А програма не може цього видати, бо ні в одній «ясельній» групі міста Львова – 15 дітей і 20 дітей – у групі загального розвитку. Згідно зі списками у нас значно більше дітей.
Завідувачі садочків мають доступ до системи електронної реєстрації. Чи їх позбавлять таких прав, адже вони можуть вносити дані, корегувати їх і, фактично, не виключені і факти зловживань?
Навіть завідувач, якщо зареєструє зараз чиюсь дитину, то система покаже, що вона внесла цю дитину саме сьогодні, а не торік.
А управління освіти відслідковує це?
Ми можемо це побачити.
Якщо зареєстровані в системі батьки вирішили змінити навчальний заклад, яка передбачена процедура і куди їм звертатися?
Вони мали б звернутися до відділу освіти, щоб там переглянули, як їх перевести в інший дошкільний навчальний заклад.
Були випадки, коли деякі батьки навмисно при реєстрації робили помилки у свідоцтвах про народження дітей, аби записатися у два чи більше садочків, чи це якось відслідковується?
Є таке, але відстежити це нам це нереально. Це ми можемо побачити лише тоді, коли батьки приходять на місце і ми бачимо, що в свідоцтві зовсім інші дані. Але батьки шукають різні виправдання, кажуть, що це випадково. І довести це дуже складно.
Все-таки, на сьогодні основні вимоги батьків – щоб ще перед реєстрацією вони бачили, скільки місць у садочку та які умови вступу. Цього ж наразі немає…
Місць просто немає, бо існує перевантаженість груп. Звідки можуть узятися місця? Наприклад, в ясельній групі є 30 дітей, і якщо ми 10 перевели в молодшу групу, то залишилось 20 місць. Але це теж є понад нормою. У програмі закладені ті нормативи, які є, а не ті, які ми насправді беремо.
Але я можу запевнити, що ми зараз проговорюємо ці моменти. Ми зустрічалися з батьками, керівниками дошкільних навчальних закладів, вносили свої пропозиції. І на початку вересня ми зустрінемося з розробниками програми, будемо бачити, що нам вдасться змінити.

25 вересня 2026 р.
За фінансової підтримки Ради Європи ГО «Жіночий консорціум України» реалізує проєкт «Підтримка без бар’єрів», спрямований на захист прав дітей з інвалідністю та посилення спроможності фахівців MHPSS і не-MHPSS спеціалістів, які працюють із дітьми, що пережили травматичні події.

25 вересня 2026 р.
За фінансової підтримки Ради Європи ГО «Жіночий консорціум України» реалізує проєкт «Підтримка без бар’єрів», спрямований на захист прав дітей з інвалідністю та посилення спроможності MHPSS і не-MHPSS спеціалістів, які працюють із дітьми, що пережили травматичні поді.

24 вересня 2026 р.
Стосунки між поколіннями ніколи не були простими. А сьогодні, коли через війну та вимушене переселення родини знову частіше опиняються в ситуації спільного проживання, питання взаєморозуміння між батьками, дітьми, бабусями й дідусями стає особливо важливим. Саме цій темі був присвячений онлайн тренінг «Три покоління під одним дахом: як побудувати безпечні кордони з бабусями й дідусями без війни в родині»