Головна проблема шкільних програм — плагіат на радянські програми, — Коберник

Крім створення опорних шкіл, в українській освіті запроваджують інші зміни, зокрема пов'язані із розвантаженням учнів у школах. Проте деякі вчителі не хочуть змін у системі, каже Іванна Коберник

Радниця міністра освіти, одна із засновниць організації «Батьківський контроль» Іванна Коберник розповідає, яких змін у шільному навчальному процесі очікувати найближчим часом.

Дмитро Тузов: Які зміни зараз відбуваються у сфері шкільної освіти і наскільки легко їх впроваджувати?

Іванна Коберник: У всіх країнах, які пройшли цей шлях, він зайняв не менше 10 років. Потрібно розуміти, що серйозні зміни у цьому напрямку почалися у середині квітня, а рішення потрібно прийняти до 1 вересня, тому що починається навчальний рік. Безумовно, говорити про революційні рішення ми не можемо.

Але якщо немає грошей на нову квартиру, це не означає, що не потрібно робити ремонт і прибирання у старій.

Ми почали із розвантаження програм молодшої школи — це було ініціативою міністра, і так само зі ініціативою Лілії Гриневич робота ведеться на відритій платформі EdEra, що виходить за рамки звичних принципів роботи міністерства.

Головною проблемою є системний плагіат: навчальні програми — це здебільшого радянські програми, у яких щось трішки виправлено, але дуже мало.

Євген Павлюковський: Які зміни вноситимуть у навчальні програми?

Іванна Коберник: У початковій школі діти вивчають 14 предметів, і це жахлива кількість. Ми пробували щось змінити до 1 вересня, але це неможливо, тому що тоді вчителі не отримують свою зарплату.

Зарплата вчителів прив’язана до кількості годин. Якщо ми знімаємо абсолютно штучний предмет — основи здоров’я або «Я у світі», тоді вчителі не отримають зарплату. Тому наші діти двічі заручники у цій системі.

Щодо цих предметів буде знята вимога оцінювання, будемо рекомендувати, щоб ці предмети викладалися без підручників і зошитів, які купують за гроші батьків, використовувати відеоматеріали, які є у відкритому доступі.

На EdEra були викладені усі програми і зроблена платформа, де під кожним розділом можна залишати коментарі. Раніше викладалися програми на сайті, давали електронні адреси, куди можна було надіслати пропозиції, і ніхто не отримував відповіді.

На EdEra із тих, хто подав заявку і мотиваційного листа, було обрано 22 модератори, які сортують пропозиції. Звичайно, не усі пропозиції будуть прийняті. Деякі вчителі хочуть полегшити собі роботу, а не вчити дітей.

Євген Павлюковський: У Європі відрізняється філософія навчання — вони вважають, що вчитися дитина повинна у школі, а вдома відпочивати.

Іванна Коберник: Тому ще одна серйозна реформа, яка буде здійснена до 1 вересня — зміна вимог до оцінювання. Ми пропишемо домашнє завдання в наказі Міносвіти. Воно має бути значно меншим, ніж те, що зроблено на уроці.

Зараз немає оцінювання у першому класі, буде зняте оцінювання у другому. Так само буде зняте оцінювання «Я у світі» і трудового навчання.

Дітям буде дозволено писати олівцем, щоб зняти цей страх помилки: закреслення — мінус бал. Також буде не рекомендовано вчителю робити виправлення червоною ручкою.

Будуть зняті вимоги щодо швидкості читання. Немає жодного наукового підґрунтя для того, щоб стверджувати, що в такому-то віці дитина має читати стільки слів за хвилину. Техніка читання — це інше, вона передбачає читання із почуттям, паузи і вміння потім переказати прочитане.

Дмитро Тузов: Окремі експерти кажуть, що розвантаження передбачає розтягнення програми у часі і скорочення канікул.

Іванна Коберник: Це недоцільно. Потрібно привести освіту до європейських стандартів. Ніде у Європі, крім Росії, України і Білорусі, немає 11-річної освіти. Питання не в тому, щоб цей жах розтягнути на ще один рік, а в тому, щоб змінити структуру школи.

Має бути початкова, середня і старша школа — професійна або профільна. Це серйозна реформа, яка буде здійснена без поспіху, не раніше 2018 року.

Ніде у світі немає канікул 3 місяці. Вересень вчитель займається тільки тим, що збирає дитину докупи, а в середині жовтня відправляє її на канікули. Якщо ми не хочемо, щоб наші діти сиділи по 7 уроків і виконували багато завдань, ми повинні із розумінням поставитися до того, що навчальний рік стане іншим.

Зміст школи зміниться, вона перестане бути каторгою, а стане хорошим соціальним місцем, де дитина соціалізується, самовиражається, продуктивно проводить час.

Дуже складна ситуація склалася із англійською мовою. Співробітники міністерства агресивно протистоять змінам. Ми пропонували європейські норми. Ніде у світі не вивчається протягом першого року письмо, й англійська у першому класі один раз на тиждень.

Тому ми наполягаємо, щоб письмо на англійській у першому класі було вилучене.

Вчителі просили забрати групову і парну роботу. Виявляється, у першому класі не вивчають запитальні слова. Через такі дрібниці дискусія надзвичайно важка.