
Міністр освіти та науки України Лілія Гриневич подивилась, як навчають школярів у чернівецькій гімназії з білінгвальним методом навчання. Тобто, уроки тут викладаються одразу двома мовами – румунською та українською.
Автор: Освітній портал
Міністр освіти та науки України Лілія Гриневич подивилась, як навчають школярів у чернівецькій гімназії з білінгвальним методом навчання. Тобто, уроки тут викладаються одразу двома мовами – румунською та українською.
По тому Лілія Гриневич зустрілась із батьками румуномовних школярів та зауважила: ця школа із двомовним навчанням – гарний взірець виконання нового закону про освіту. Доказом є успіхи у ЗНО тутешніх випускників. Однак у Чернівецькій області – лише 4 із 61 румуномовних школи, де запроваджено білінгвальний підхід викладання. У решті навчальних закладів навчання відбувається румунською мовою.
Через це чимало випускників румуномовних шкіл Буковини провалюють ЗНО: 60 відсотків погано складають тестування з української мови та 50 відсотків румуномовних випускників не можуть впоратись із ЗНО з математики, зазначила Лілія Гриневич.
«Що відбувається у загальному в румуномовних школах в Україні? Діти вчать мову лише як предмет і навіть не знають термінології з українських предметів», – зауважила вона.
Відтак між батьками школярів румуномовної гімназії та міністром відбулась дискусія. Батьків турбувало одне – щоб румунська мова не зникла із навчальних закладів.
Лілія Гриневич запевнила: жодну румуномовну школу не закриють, освітяни натомість розроблятимуть нові методи викладання української для школярів, а також працюватимуть над покращенням кваліфікації педагогів у навчальних закладах нацменшин, повідомила чиновниця.
«Ідеально було б, якби ми в усіх школах застосували такий білінгвальний підхід, як у цій 6-й гімназії. Але в нас, на жаль, поки що немає вчителів і будемо підвищувати їхню кваліфікацію», – сказала Лілія Гриневич.
Розмова із міністром освіти та науки України трохи заспокоїла присутніх представників румуномовної громади Чернівецької області.
«Змінилась риторика, нам почали говорити трохи інше, ніж спершу. Тобто, досі ніхто не говорив про білінгвальну освіту, а плавний перехід із румунської на українську мову. Те, що в румуномовних школах погано здають ЗНО – це не проблема дітей, а вчителів», – говорить Михайло Гросу, представник румуномовної громади області.

13 листопада 2026 р.
Як зробити так, щоб дитина знала свої права, могла розпізнати їх порушення і не боялася про це говорити? Як допомогти дорослим правильно підтримати дитину, яка пережила травматичний досвід? І як подбати про тих, хто щодня працює з чужим болем? На ці запитання відповідав проєкт «Підтримка без бар’єрів», який Жіночий консорціум України реалізував за фінансування Ради Європи.

12 листопада 2026 р.
У час війни ми дедалі частіше опиняємося поруч із людьми, які переживають втрату, страх, тривогу, розгубленість або сильне емоційне напруження. І не завжди розуміємо, як правильно реагувати, що сказати, як підтримати і водночас не зробити боляче ще більше. Саме про це говорила під час онлайн-тренінгу «Травмо-чутлива комунікація: як розмовляти з людиною у кризовому стані» психологиня-психотерапевтка Тетяна Пашко.

12 листопада 2026 р.
Листопад у нашому НЕформальному клубі – місяць прав, сексуальної просвіти та нових відкриттів! 🔥А на нещодавній зустрічі було дещо особливе! Ми дістали нашу минулорічну капсулу часу,😳ті самі листи, які ми самі написали собі в майбутнє. І тепер змогли перечитати, про що мріяли, чого чекали та якими бачили себе рік тому.