
Батьки, самі того не підозрюючи, часто обманюють своїх дітей. Однак навіть цілком невинна брехня здатна в майбутньому завдати шкоди. Діти можуть перестати довіряти батькам або також почнуть брехати. Навіть брехня на благо не замінить відкритого спілкування і може зруйнувати довірчі стосунки з дітьми.
Автор: uk.etcetera.media
Батьки, самі того не підозрюючи, часто обманюють своїх дітей. Однак навіть цілком невинна брехня здатна в майбутньому завдати шкоди. Діти можуть перестати довіряти батькам або також почнуть брехати. Навіть брехня на благо не замінить відкритого спілкування і може зруйнувати довірчі стосунки з дітьми.
Навіть якщо діти не розуміють, що їх обманюють, краще цього не робити. Метою батьків має бути налагодження довірчих стосунків з дітьми. Ось найпоширеніші приклади того, як батьки, не замислюючись, обманюють своїх дітей, адже в дитинстві вони теж чули ці ж слова.
«Я ЗАЛИШУ ТЕБЕ ТУТ ОДНОГО!» Коли батьки вимовляють цю фразу, вони точно знають, що ніколи не вчинять так, але, все ж, нав’язують дитині думку, що мати може піти. Залякування тим, що ви залишите дитину одну через її примхи або плач, може викликати у маленької дитини страх і паніку. Наслідками такого залякування можуть стати неврози або навіть заїкання. Психологи радять батькам у цьому випадку дати дитині можливість вибрати, сказавши, що її буде чекати за погану поведінку. Але в будь-якому випадку дитина повинна знати, що мати її не залишить, оскільки почуття «безпеки» одне з найважливіших для дитини у віці 2-6 років.
«У ТВОЄМУ ВІЦІ Я ТАК НІКОЛИ НЕ РОБИВ!» Навіть якщо це й правда, краще уникати таких слів. Вони дають зрозуміти дитині, що вона «програє» у порівнянні з батьком. Будь-яке порівняння (зі слухняним сусідом або талановитим однокласником) шкодить самооцінці дитини. Іноді це може викликати зворотну реакцію: дитина не прагне «досягти» нав’язаного ідеалу, а робить все «навпаки», щоб відстояти своє право «бути собою». У конфліктній ситуації краще чесно сказати дитині, що вона засмутила вас тим чи іншим вчинком.
«БОЛЯЧЕ НЕ БУДЕ!» Такі слова батьки нерідко говорять перед походом до лікаря, якщо дитина, наприклад, боїться уколів. Однак ці слова не допоможуть дитині подолати страх і впоратися з дискомфортом. Крім того, такі запевнення батьків можуть похитнути довіру дитини до батьків, і наступного разу ситуація може погіршитися. Батьки повинні дати дитині відчуття безпеки і відкритості, щоб дитина знала, що може щиро говорити про свої почуття. Не принижуйте їх значення, не прагніть переконати. У розмові з дитиною краще використовувати фрази, які допоможуть дитині відчути, що ви розумієте її переживання: «Я знаю, що тобі страшно», «Хоч я й дорослий, але теж боюся уколів». До першого походу до лікаря дитину краще підготувати заздалегідь, показуючи їй картинки або фото медичних інструментів і розповідаючи, для чого вони призначені.
«ВСЕ БУДЕ ДОБРЕ!» Рано чи пізно дитина зіткнеться з труднощами дорослого світу. Тому, замість того щоб створювати помилкове відчуття безпеки, краще відверто говорити з дитиною. Альтернативою фразі «Все буде добре!» можуть бути такі слова: «Я зроблю все, що зможу, щоб захистити тебе», «Я люблю тебе, і ми постараємося впоратися з цим разом».
Батьки переконують дітей, що брехати негарно, але самі нерідко роблять це. Як правило, діти вірять тому, що говорять батьки, тому потрібно пам’ятати, що брехня і «напівправда» шкодять побудові об’єктивної «картини світу» дитини. Щоб бути правдивими, батьки повинні або дати дитині інформацію, якої вона потребує, або чесно пояснити, чому вони не можуть цього зробити.

13 листопада 2026 р.
Як зробити так, щоб дитина знала свої права, могла розпізнати їх порушення і не боялася про це говорити? Як допомогти дорослим правильно підтримати дитину, яка пережила травматичний досвід? І як подбати про тих, хто щодня працює з чужим болем? На ці запитання відповідав проєкт «Підтримка без бар’єрів», який Жіночий консорціум України реалізував за фінансування Ради Європи.

12 листопада 2026 р.
У час війни ми дедалі частіше опиняємося поруч із людьми, які переживають втрату, страх, тривогу, розгубленість або сильне емоційне напруження. І не завжди розуміємо, як правильно реагувати, що сказати, як підтримати і водночас не зробити боляче ще більше. Саме про це говорила під час онлайн-тренінгу «Травмо-чутлива комунікація: як розмовляти з людиною у кризовому стані» психологиня-психотерапевтка Тетяна Пашко.

12 листопада 2026 р.
Листопад у нашому НЕформальному клубі – місяць прав, сексуальної просвіти та нових відкриттів! 🔥А на нещодавній зустрічі було дещо особливе! Ми дістали нашу минулорічну капсулу часу,😳ті самі листи, які ми самі написали собі в майбутнє. І тепер змогли перечитати, про що мріяли, чого чекали та якими бачили себе рік тому.