Як робити з дитиною уроки без стресу

Ситуація з відомого жарту, коли "мати охрипла, діти оглухли, сусіди вивчили напам'ять, а собака переказав", поширюється на кожен дім, у якому є школярі. Щоправда, вона загрожує стресами. Як їх уникнути?

Щоб дитина сприймала щоденні домашні завдання не як гнітючу повинність, а як ритуал, потрібно його таким зробити. Для цього досить виконати кілька нескладних правил.

"На тому самому місці в той самий час"
Необхідно дотримуватися відомого театрального принципу єдності часу і дії: уроки бажано робити в той самий час і в тому самому місці. В такому випадку у дитини виробиться звичка, яка за багаторазового повторення і тих самих умовах стресу ні в неї, ні у вас не викличе. До того ж така сталість впорядкує розклад дня – знаючи, що в певний час на неї чекає домашнє завдання, дитина буде вчитися укладатися з іншими заняттями. На думку психологів, для уроків найкращий час з 15.00 до 17.00, в старших класах його можна подовжити до 18.00.

Не варто робити все, що задано, за вказаний часовий відрізок, без перерви. Тому час від часу – наприклад, за кожні півгодини – треба влаштовувати "зміни", під час яких можна влаштувати легкий перекус, походити по квартирі, зробити кілька фізичних вправ. Головне, не перестаратися, тому мультфільми краще не дивитися і в ігри не грати – після цього дитину важко буде повернути до занять, так і на те, щоб зосередитися, у неї піде значно більше часу.

Не намагайтеся втиснути все, що задано, в один день: якщо з якоїсь причини дитина не встиг виконати один з уроків, не змушуйте його сидіти над ним до пізньої ночі. Будь-який організм, і дитячий у цьому сенсі – не виняток, має межі витривалості, користі від такої роботи не буде все одно.

Час для "перемикання"
Не змушуйте дитину робити уроки, що називається, з місця в кар'єр – точніше, як тільки вона прийде зі школи. Спочатку дайте їй можливість відпочити і відновити сили – пообідати, почитати, пограти або подивитися телевізор. Відволікшись на інші заняття, дитина потім набагато легше "переключиться назад – на уроки, і зробить більше. Втім, у процесі роботи над домашнім завданням теж варто робити невеликі перерви, це зробить його роботу більш продуктивною і продуктивною.

Допомога батьків
Чи можуть батьки допомогти своїм дітям робити уроки або вони повинні усунутися від цього завдання, виховуючи в своїх нащадків самостійність і відповідальність, – питання далеко не пусте. Відповідь на нього залежить від того, скільки років вашій дитині. У початкових класах дітям ще важко організувати навчальний процес – на одному предметі вони затримуються довго, тому на інший часу не вистачає. Роль дорослого – стежити за тим, що в театрі і кіно називають темпоритмом: на кожне домашнє завдання має припадати однакова кількість часу. Якщо дитина не встигає зробити уроки з якогось предмету, педагоги і психологи рекомендують перейти до наступного: краще недоробити завдання з одного предмету, ніж, закінчивши його, з'ясувати, що до інших просто не дійшли руки.

З часом, коли дитина навчиться вибудовувати свої стосунки з домашнім завданням і часом, який вона на нього витрачає, можна буде обмежитися перевіркою зошитів. У старших класах не знадобиться і це – привчені розподіляти час, відведений на уроки, діти,зазвичай, з усім справляються самі.

Кричати або не кричати?
Що робити, якщо дитина не може рівно написати літери в прописі або не може збагнути завдання, яке повинен зробити? Сто разів повторивши синові або доньці умови задачі і зневірившись добитися від неї розуміння, більшість батьків починає кричати і, можливо, навіть тупотіти ногами. Чи варто говорити, що до виконання домашнього завдання це нікого не наблизить? Батьки й самі це чудово розуміють, а їх агресивна поведінка викликане неспроможністю: вони просто не розуміють, як вести себе в такій ситуації.

А вихід з неї один: потрібно закрити підручник і зошит і зайнятися будь-чим іншим – піти готувати вечерю, приготувати одяг і взуття дитині – і з дитиною – на завтрашній день, подивитися разом кіно або мультфільм або погуляти. І тільки після цього, відпочивши і заспокоївшись, можна робити другий "підхід" до отримання знань. А ось на наступний ранок незасвоєний урок краще не переносити – дитина має йти в школу зі свіжими силами, а ранні заняття можуть втомити.