Як живуть новітні «діти війни»?

Близько чверті мільйона дітей може перебувати нині на території зони конфлікту на сході України і більше ста тисяч зареєстровані як вимушені переселенці. Це – дані офісу уповноваженого з прав людини Верховної Ради. Точних даних, однак, за словами представників установи, немає: частина родин виїхала за кордон, у тому числі – до Росії. Волонтери намагаються забезпечити дітей теплим одягом і продовольством, однак міжнародні організації наголошують також на важливості психологічної підтримки для всіх, хто бачив війну.

Понад двісті тисяч дітей може зараз перебувати у зоні конфлікту на Донбасі, із них близько шести тисяч – це сироти та діти, позбавлені батьківського піклування, говорить Аксана Філіпішина, представник омбудсмана з питань дотримання прав дитини, недискримінації та гендерної рівності.

За її словами, основна частина цієї групи живе під опікою або у прийомних родинах, але два інтернати – у Ровеньках і Краснодоні – досі діють на підконтрольних сепаратистам територіях, і зв’язок із ними практично втрачено. Йдеться близько трьохсот осіб, з них 105 – діти, зазначає Філіпішина.

Вона розповідає: влітку більшість інтернатних закладів евакуювали: із Луганщини дітей перевели в Одеську область, більшість дітей-сиріт Донеччини мешкає і тепер в межах області, але на підконтрольних українській владі територіях. Нещодавно частину вихованців інтернатів хотіли перевести із Одещини назад, каже Аксана Філіпішина.

«Коли наші працівники були у Луганській області, Сєверодонецький інтернат, наприклад, не був готовий до прийняття дітей. Там тривали ремонтні роботи, бо туди потрапив снаряд, через холоди грибок на стінах почав утворюватися, треба було знімати там фарбу, штукатурити. Якщо вони це швидко зробили по свіжому, не витримавши технології, ну, це вже таке питання. Начебто волонтери луганські телефоном повідомляють, що інтернати готові і все там в порядку», – зауважує представник омбудсмана.

Через імовірне переміщення дітей у прилеглі до зони конфлікту території почали протестувати громадські активісти, тож до Нового року обіцяли вихованців інтернатів нікуди не транспортувати, зауважила представник омбудсмана. Водночас, за її словами, на Одещину виїжджали для оздоровлення і діти зі звичайних родин Луганської області, і вони зараз повертаються до батьків.

Тримати ситуацію на контролі обіцяє міністр соціальної політики Павло Розенко. Але зазнає, що це – командна робота.

«Є відповідні органи влади, які відповідають за проведення АТО, є органи місцевої влади, які визначають зони, небезпечні для дітей, де проходить або антитерористична операція, або зони, де українська влада не може у повному обсязі здійснювати свої повноваження. Отже, система є, і я переконаний, що вона буде давати об’єктивну картину», – зауважив він у коментарі Радіо Свобода.

Теплі речі є, немає їжі і ліків – активістка

Багато сімей на Донбасі зараз відчуває гостру потребу у продовольстві, засобах гігієни і ліках, особливо – для немовлят, бо їх або немає у магазинах і аптеках, або є, але на них немає грошей, говорить активістка «Схід-SOS» Світлана Тарабанова. Окрім того, волонтери ініціативи намагаються доправляти теплі речі для родин з дітьми на окуповані сепаратистами території, але це залишається небезпечним, тому йдеться про зовсім незначні обсяги.

«Наразі ми передали маленьку передачку дітям у ровеньківський інтернат. До нас звернулися дорослі люди з цього інтернату і сказали, що вони допоможуть, потрібно хоч трохи забезпечити канцелярією діточок, щоб було чим малювати, і звісно, якісь подарунки. Зараз ми відправили їх поштою, дійдуть вони чи не дійдуть, ми не знаємо», – розповідає Тарабанова.

Людство не вижило б, якби діти не вміли забувати – соціопсихолог

Більше 60% дітей у зоні АТО мають психологічну травму, тому що стали свідком насильства або були змушені покидати домівку, заявила в інтерв’ю «Дзеркалу тижня» Джованна Барберіс із українського представництва ЮНІСЕФ. За її словами, такі родини потребують серйозної психологічної підтримки і реабілітації.

Водночас, на думку українського соціопсихолога Олега Покальчука, такі дані є дещо завищеними, і вплив на психіку дитини залежить від її віку.

«Вони (діти – ред.), в першу чергу, швидко емоційно реагують на активні подразники і так само швидко їх позбуваються, оскільки така людська природа: людство просто не вижило би, якби діти не вміли забувати, не вміли «перемикатися», – каже він.

Кожен випадок є індивідуальним і загального підходу до всіх дітей на Донбасі бути не повинно, переконаний психолог.

За даними ЮНІСЕФ, протягом року у світі понад 15 мільйонів дітей опинилося у зоні масштабних конфліктів у Центрально-Африканській республіці, Південному Судані, на палестинських територіях, Сирії та Україні. Загалом же представники організації нарахували 230 мільйонів дітей, що живуть в умовах збройних конфліктів.

За словами представника регіонального офісу ЮНІСЕФ у Східній Європі Крістен Елсбі, в Україні вплив конфлікту на Сході відчуває понад півтора мільйона дітей, 50 тисяч дітей мають труднощі з доступом до навчання.