Як зупинити цькування в школах

Від політиків до батьків, технологічних компаній і вчителів – всі повинні зіграти свою роль у створенні безпечного простору для дітей

Трагічні наслідки цькування стали регулярної темою у випусках новин. У квітні восьмикласниця з Міссурі та шестикласник з Пенсільванії покінчили з собою. За словами їхніх родичів, важливу роль у трагедії зіграло саме цькування.

Хоча такі жахливі випадки зі зрозумілих причин привертають найбільшу увагу, є ризик, що через них виникне враження, ніби цькування є проблемою тільки в критичних випадках. По суті ж, цькування існує майже скрізь і часто завдає шкоди. Коли стало очевидно, що цькування – не просто дитячий ритуал, але і серйозна проблема громадського здоров'я, заклики до дії стали лунати активніше.

Широкий ряд суб'єктів, від федеральних агентств до законодавчих органів штатів і шкіл, б'ються над тим, як вирішити цю проблему. А тепер у недавньому звіті Національної академії наук, техніки і медицини – провідної незалежної дослідницької організації – надано важливі дані про наслідки цькування і того, що необхідно для ефективного реагування. Я брав участь у цьому дослідженні.

Розуміння впливу цькування

Всупереч загальноприйнятому сприйняттю цькування як однієї з простих дитячих забав, дослідження показують, що всі, хто мав справу з цькуванням – жертви, агресори і навіть свідки стикаються зі значними коротко - і довгостроковими наслідками.

У дітей, яких цькують, підвищується ризик появи низки психологічних розладів, включаючи депресію і тривожність. Ризик спроб і здійснення суїциду серед них вищий, хоча у звіті пояснюється, що «на даний момент нам бракує даних, щоб зробити висновок, що цькування є причинним фактором суїцидів серед молоді». Діти, яких цькують, також відчувають ряд фізичних симптомів, включаючи головні болі, порушення сну і шлункові болі. Ці наслідки можуть переслідувати їх роками. В багатьох випадках психологічні наслідки цькування зберігаються і в дорослому віці.

Важливо відзначити, що страждають не тільки жертви, цькування. Діти, які цькують інших, і ті, кому доводилося спостерігати цькування, більше схильні до ризику негативних психологічних наслідків.

Звіт також показав, що діти, які були агресорами та жертвами, більше схильні до цього ризику, ніж ті, кого тільки цькували/ті, хто цькував сам. Ці діти можуть демонструвати такі симптоми, як депресія, тривожність і абстиненція. У них також можуть виявлятися гнів і агресія.

Оцінка можливих відповідних дій

За останні 15 років всі 50 штатів США і округ Колумбія прийняли або переглянули закони, спрямовані проти цькування. Хоча ці законодавчі зміни багатообіцяючі, дослідження рідко вимірюють реальний ефект від таких норм.

Законодавство відігравало ключову роль у реакції на низку питань, пов'язаних з громадською охороною здоров'я – від інфекційних хвороб до безпеки на дорогах та куріння. Щоб закони зіграли таку ж роль і в боротьбі з цькуванням, необхідно поступово оцінити і переглянути присвячені цій проблемі документи.

Крім іншого, необхідні щорічні зустрічі політиків, соціологів і професіоналів, що працюють з дітьми, на яких оцінювалися б дослідження, присвячені впровадженню та наслідкам впровадження законів, спрямованих проти цькування.

Розпізнавання цькування

Дослідження показують, що багато директорів шкіл і вчителів досі відчувають проблеми з розпізнаванням цькування і своєчасним втручанням.

Необхідним кроком до розпізнавання цькування є спеціальні заняття для вчителів та інших спеціалістів, які працюють з дітьми і підлітками.

Такі програми повинні стати тривалими і включати оцінювання, яке дозволило б гарантувати, що професіонали та волонтери, які працюють з молоддю, вміють правильно розпізнавати цькування та протидіяти йому.

Протидія мережевому цькуванню

Ще одним ключовим компонентом цієї проблеми є мережеве цькування, що не дивно, з огляду на місце, яке соцмережі займають у житті дітей і підлітків.

В деякому сенсі онлайн можна розглядати як ще один майданчик, де відбувається цькування. Але він також ставить перед нами серйозні виклики. Природа соцмереж – їх робота 24/7 – може створити у жертви враження, що від цькування неможливо врятуватися. До того ж, завдяки соцмережам розмивається межа між перебуванням у школі та поза нею.

Гарантування безпечного простору

Поки цькування триває, а діти страждають, це означає, що ми робимо недостатньо.

Нам потрібно більше досліджень, присвячених лакунам в розумінні цькування та його наслідків. Ми повинні гарантувати, що основою нашої реакції є програми, ефективність яких доведено.

Від політиків до батьків, технологічних компаній і вчителів – всі ми повинні зіграти свою роль у протистоянні цькуванню і створенні безпечного простору для дітей. Просто протистояти цькуванню недостатньо – необхідно протистояти йому ефективно.

Оригінал опублікований на The Conversation.