
Тернополянка Ірина Мацко написала повість про атрибути дорослішання – каву, алкоголь, наркотики, булінг, анорексію, секс, щоби вберегти тінейджерів від помилок.
Автор: 20 хвилин
Тернополянка Ірина Мацко написала повість про атрибути дорослішання – каву, алкоголь, наркотики, булінг, анорексію, секс, щоби вберегти тінейджерів від помилок.
Як зрозуміти, що ти вже не дитина? Чи варто перевіряти на власному досвіді кожен з атрибутів дорослого життя? Як знайти порозуміння з батьками і однолітками? На ці та багато інших запитань намагалася знайти відповіді тернопільська письменниця, мама двох дітей-підлітків Ірина Мацко.
Нещодавно у тернопільській книгарні «Є» вона презентувала свою книгу «Кава по-дорослому». Це історія про дівчину, якій складно зрозуміти, чому люди не вміють ладнати між собою і чому потрібно доказувати свою любов. Вона шукає кохання, а наражається на грубе поводження з собою. Розчарування, здається, знищать її. Але за крок до того, щоб загубити себе в собі і серед тих, хто зруйнував себе, їй відкривається шанс для іншого життя.
Історія дорослішання
Нова повість тернопільської письменниці Ірини Мацко «Кава по-дорослому» вийшла у видавництві «Академія». Вона для підлітків і їхніх батьків. До речі, це вже друга повість авторки після «Перехідного віку… моєї мами».
Нова повість – це історія дорослішання, – каже Ірина Мацко. – Я почала її писати тому, що маю двох дітей підлітків і дуже намагаюся їх зрозуміти, перейнятися їхнім життям, подивитись на світ їхніми очима. Роблю це для того, щоби бути ближче, щоб правильно реагувати на все, що з ними відбувається, мати з ними щось спільне, бути їхнім другом. Це мене хвилює, я цим живу і про це думаю, тож, відповідно, бачу історії життя інших молодих людей, чую з розповідей подруг і знайомих. Тому й виникла думка написати таку повість.
Як розповіла письменниця, спочатку книжка мала назву «Мотлох», як і прізвисько головної героїні. Воно закріпилося за дівчиною як щось несформоване, збірне, без чіткої позиції. У Каті багато різного мотлоху і в рюкзаку, і в кімнаті, і в голові. Проте видавець переконав авторку в тому, що зі сміття починати не зовсім добре, тому книжка отримала нову назву – «Кава по-дорослому».
Кава – атрибут і заборонений плід
Кава – це напій, який п’ють дорослі, і який забороняють вживати дітям, – пояснює Ірина Мацко. – Підлітки хочуть спробувати її, бо вважають атрибутом дорослої людини. В даній книжці кава – це збірний образ. Доросле життя видається дуже цікавим, всі підлітки прагнуть якнайшвидше поринути в його вир, бо вважають, що там все можна. Мене хвилювало питання: як відчути, що ти вже не дитина? Вдома підліткам ставлять вимоги як до дорослих, але водночас продовжують контролювати. Тому вони й пробують щось заборонене. Власне, я намагалась зрозуміти чому вони це роблять.
Підлітки переконані, якщо вони куритимить, вживатимуть алкоголь, спробують наркотики, використовуватимуть у розмові ненормативну лексику, то таким чином переконають інших в своїй дорослості. Тим більше зовнішнє середовище їх підштовхує до цього.
Проте в житті не все можна спробувати, – каже письменниця. – Тому в книжці я подала так багато заборонених речей, щоб підлітки, прочитавши про це, змогли відмовитися від якихось необачних кроків і не переживати це на власному досвіді. У повісті є наркотики, алкоголь, стосунки з примусу, булінг, анорексія, крадіжка.
Важливий приклад батьків
Ірина Мацко зазначила, що стоїть на боці молоді. А ключ до порозуміння між старшим і молодим поколінням в тому, щоб дорослі згадали свій перехідний період і ті проблеми, з якими довелося тоді стикнутися.
На думку Ірини Мацко, дорослим потрібно вміти визнавати свої помилки, бути щирими зі своїми дітьми, інакше останні замикаються в собі, відсторонюються. У повісті письменниця показала дорослих такими, якими вони є насправді, кожного зі своїми проблемами. Так, батьки головної героїні не змогли побудувати спільне щасливе життя, проте мама не хоче чесно зізнатися в цьому доньці. Катя бачить усі розбіжності і дуже гостро це все сприймає. Власне через це дівчина шукає інше середовище, в якому вона почувалась би комфортно, де її сприйматимуть такою, якою вона є і не читатимуть нотацій.
У книжці піднята тема підліткового кохання, – розповідає пані Ірина.
– Головна героїня шукає свого єдиного, і врешті знаходить, але їй доводиться дізнатися, що таке стосунки з примусу, чому хлопці вимагають доказати їм свою любов. Катя спочатку не може відрізнити справжнє кохання від фальшивого, проте в кінці повісті таки зустрічає юнака, який відповідає на її почуття взаємністю. Тож історія закінчується позитивно. Молоді люди створюють свій музичний гурт. У Каті налагоджуються стосунки з мамою. Остання розлучається з чоловіком і знаходить собі іншого, з яким почувається щасливою. Письменниця вже вдруге написала підліткову повість, головними героїнями яких є дівчата. Зізнається, що про хлопців-підлітків їй писати важко, адже не може зсередини зрозуміти їхніх проблем, мотивів і почуттів.
Письменниця вже вдруге написала підліткову повість, головними героїнями яких є дівчата. Зізнається, що про хлопців-підлітків їй писати важко, адже не може зсередини зрозуміти їхніх проблем, мотивів і почуттів. Першим читачем «Кави по-дорослому» була донька письменниці 16-річна Настя. Власне вона й підказала мамі, які місця потрібно відредагувати.

24 вересня 2026 р.
Стосунки між поколіннями ніколи не були простими. А сьогодні, коли через війну та вимушене переселення родини знову частіше опиняються в ситуації спільного проживання, питання взаєморозуміння між батьками, дітьми, бабусями й дідусями стає особливо важливим. Саме цій темі був присвячений онлайн тренінг «Три покоління під одним дахом: як побудувати безпечні кордони з бабусями й дідусями без війни в родині»

23 вересня 2026 р.
До Київського хабу проєкту «Допомога, відновлення, відбудова для дітей та України, про яку вони мріють. Частина IV» звернулася вчителька сьомого класу одного з ліцеїв. Через постійні ворожі обстріли її учні знову навчаються онлайн. Але разом із уроками в їхньому житті багато тривог, страхів, виснаження і гостра нестача звичайного спілкування з друзями, однокласниками, вчителями.

22 вересня 2026 р.
Нещодавно ми розповідали як фахівчині Запорізького хабу проєкту «Допомога, відновлення, відбудова для дітей та України, про яку вони мріють. Частина IV» працюють з мамами і бабусями, які живуть у шелтері для ВПО «Червона Калина». А сьогодні розповідь про те, як вони працюють з тамтешніми дітьми.